Свої записи Максим міг використати у творі про ліс восени.
Назва твору: "Осінній ліс"
Ліс восени вражає своєю різнобарвністю та яскравістю. На просторій галявині вже прив'яла трава. Її давно змучило палюче літнє сонечко. Притихла берізка скидає додолу своє пожовкле листя. Ліс шелестить, перемовляючись.
Особливо гарним є осінній ліс після дощу. Дощові краплини, як сльози, падають на землю. У калюжах можна побачити справжні осінні картинки, які намалювала природа. Чутно стукіт дятлу, десь стрекоче сорока-білобока. Все ще живе та шумить.
Козацтво в україні виникло більше 500 років тому, в час розпаду київської русі після монголо-татарської навали. українські міста піднімалися з руїн, але володарем колись могутньої держави стали литовські князі, хоча переважну більшість населення великого князівства литовського складали українці й білоруси. в перші часи українці під новою владою почувалися вільно, литовці не утискали їх ані віри, ані мови, ані прав чи звичаїв. та вже у xv-xvi ст. посилився вплив поляків, починається відбирання прав і процес закріпачення селян. українці перестали почувати себе господарями на власні землі. свободолюбний народ, українці шукають виходу, йдуть у степи, за дніпровські пороги — на запоріжжя. там, у вільних, але дуже небезпечних місцях і виникає український різновид європейського лицарства, особливий воєнний стан — козацтво, який ширився, поповнювався енергійними та завзятими, сміливими й талановитими вояками. козаки стали провідною силою, що сприяла формуванню сучасного українського народу. по всій україні утвердився найдемократичніший на той час устрій козацького народовладдя. козак і українець означало те й саме, а українців у світі називали "козацьким народом". прилучатись до козацтва вважали за честь не тільки українці, а й багато чужинців, захоплених доблестю і моральними чеснотами козаків.
Свої записи Максим міг використати у творі про ліс восени.
Назва твору: "Осінній ліс"
Ліс восени вражає своєю різнобарвністю та яскравістю. На просторій галявині вже прив'яла трава. Її давно змучило палюче літнє сонечко. Притихла берізка скидає додолу своє пожовкле листя. Ліс шелестить, перемовляючись.
Особливо гарним є осінній ліс після дощу. Дощові краплини, як сльози, падають на землю. У калюжах можна побачити справжні осінні картинки, які намалювала природа. Чутно стукіт дятлу, десь стрекоче сорока-білобока. Все ще живе та шумить.