В художественном произведении есть свое бытие, но это не бытие жизни. Бытие жизни неповторяемо, — бытие художественного произведения бесконечно повторяемо при новом чтении. Бытие жизни умирает во времени, бытио художественного произведения вновь оживает при чтении, независимо от ушедшего времени. Бытие жизни всегда часть и включено в общий поток жизни, уносящий его, — бытие художественного произведения замкнуто в себе, изолировано от меняющегося бытия жизни. Бытие жизни совершается вне предопределений нашего разума, — бытие художественного произведения всегда предопределено творцем. Для бытия жизни не поставлена цель, — художественное произведение создано всегда для определенной цели, оправдывающей его бытие. Бытие жизни может быть непостигаемо разумом, но будет существовать, а бытие художественного произведения, не будучи постигаемо разумом, не существует. Если мы перейдем к людям, живущим в бытии художественного произведения, например, Алеша, Дмитрий, Грушенька, Смердяков и т. д., то увидим следующее: Человек жизни может быть в разных бытиях, — человек художественного произведения живет только в его бытии. Человек жизни, родясь и старея, умирает; человек художественного произведения бесконечно повторяет свою жизнь. Целей существования человека, в жизни мы не знаем, а в художественном произведении для человека всегда намечена цель.
Моя улюблена справа- читати. Байдуже що: книжки, журнали, газети, статті з інтернету. Мабуть всю світову інформацію я отримую не очима або вухами, а за до літер, які складаються в слова, потім в речення і тексти. Моя уява заповнює однобарвне буденне життя фантастичними подіями та небаченими кольорами. Я захоплююся книжковими героями, разом з ними плачу та сміюсь, люблю і ненавиджу. Виникає таке відчуття, ніби у мене багато нових знайомих, і всім я дуже потрібна. Візьміть у руки стару газету або книгу, вдихніть аромат часу. Можливо їх читали ваші батьки, їх переживання назавжди залишились на цих сторінках, стали спогадами. Так само ті книжки, які прочитаєте ви, стануть вашими спогадами. Неважливо, гарні ці спогади чи печальні, головне – вони ваші, особисті. Будь-яка щира ємоція – це цеглинка у ваш культурний розвиток, сходинка до взаєморозуміння зі світом. Крім того читання непомітно поповнює словниковий запас, допомагає вживати правильно вирази, тренує увагу і пам`ять. Також покращуються знання з граматики, бо наш розум на рівні підсвідомості фіксує вірне написання речень та текстів. Начитаній людині комфортно в будь-якій компанії, завжди є що розповісти та зацікавити співбесідників. Мені дуже подобається читати, і я бачу в цій потребі багато плюсів: розважаючись,отримую нові знання, підвищую свій культурний рівень, роблю внесок в своє майбутнє. Загалом, відчувати себе освіченою людиною – не останнє задоволення в цому світі!Цей твір можливо наприклад замість читання підставте сою улюблену справу.
Візьміть у руки стару газету або книгу, вдихніть аромат часу. Можливо їх читали ваші батьки, їх переживання назавжди залишились на цих сторінках, стали спогадами. Так само ті книжки, які прочитаєте ви, стануть вашими спогадами. Неважливо, гарні ці спогади чи печальні, головне – вони ваші, особисті. Будь-яка щира ємоція – це цеглинка у ваш культурний розвиток, сходинка до взаєморозуміння зі світом.
Крім того читання непомітно поповнює словниковий запас, допомагає вживати правильно вирази, тренує увагу і пам`ять. Також покращуються знання з граматики, бо наш розум на рівні підсвідомості фіксує вірне написання речень та текстів. Начитаній людині комфортно в будь-якій компанії, завжди є що розповісти та зацікавити співбесідників.
Мені дуже подобається читати, і я бачу в цій потребі багато плюсів: розважаючись,отримую нові знання, підвищую свій культурний рівень, роблю внесок в своє майбутнє. Загалом, відчувати себе освіченою людиною – не останнє задоволення в цому світі!Цей твір можливо наприклад замість читання підставте сою улюблену справу.