Користуючись пам’яткою, складіть і запишіть тези статті
НАШІ ЗДІБНОСТІ
Сучасна наука свідчить про те, що свої здібності є в кожної людини. Нездібних людей узагалі немає, просто ще далеко не всі можуть або вміють розвивати свої здібності. Хоча задатки та здібності людей можуть проявлятися в різному віці , усе ж особливо сприятливими для їх розвитку є дитинство та юність.
Людина проявляє підвищення інтерес до певних предметів, схильна займатися певними видами діяльності, вона постійно працює над самовдосконаленням – розвиваються задатки й здібності. І навпаки, ніколи не досягнуть успіху обдаровані люди, які не докладають жодних зусиль. «Зарив свій талант у землю», – кажуть про таких у народі. Існує й інший вислів: «Талановита людина проявляє себе в різних галузях». Є генії, які проявили себе в кількох сферах. Наприклад, Тарас Шевченко – це не тільки поет від Бога, але й талановитий художник. Сучасники залишили свідчення, що він мав також музикальне обдаровання – майстерно виконував народні пісні. Іван Франко своїм сучасникам був відомий не тільки як письменник, він залишив помітні напрацювання і в багатьох наукових сферах: економіці, політології, соціології, літературознавстві.
Щоб успішно розвивати свої задатки та здібності, треба не тільки мати для цього певні можливості, а й знати, як це слід робити. Необхідно ще й знати, які саме задатки та здібності слід розвивати. Серед них є очевидні, наприклад, музикальні або математичні, які проявляються одразу й наявність яких у людини ні в кого не викликає сумнівів. Але є й такі, що виявляються не відразу.
Дуже важливо навчитися самому правильно визначати свої задатки й нахили, об’єктивно оцінювати свої здібності в тій чи іншій галузі, знаходити щось саме своє. Для цього слід пробувати свої сили в різних видах діяльності, і, звичайно ж, неоціненну послугу тут можуть надати само самоаналіз. Тому не варто шкодувати на них часу і зусиль. Щоб правильно вибрати шлях у житті, треба знати, на що ти здатний(З журналу).

Объяснение:

Сучасний світ швидко змінюється, з кожним днем з'являються нові технології, а разом з ними зростають можливості кожної людини. Раніше люди турбувалися за листи котрий відправили до свого родича, чи друга , а сьогодні не тне треба бігти через все місто, щоб розповісти другу цікаву історію, або чекати поки прийде письмова відповідь. Багато підлітків знаходять кращих друзів "онлайн". Через це гостро постає питання, віртуальний світ та віртуальні друзі чи реальність? Я вважаю, що кожна людина має право вирішувати, що для неї важливіше: гаджети чи реальне спілкування.

З одного боку, гаджети покращують та полегшують життя людини. Інтернет дає змогу людині, яка в реальному житті ніколи б першою не підійшла познайомитися, шанс знайти друзів та однодумців. Можна навіть сказати, що такий б знайомства - справжнє джерело та скарб для інтроверта. Наприклад, ми з моєю найкращою подругою познайомилися саме так. Ми з нею були дуже не впевненими у реальному житті, часто боялися спілкування з іншими людьми, але саме інтернет познайомив нас. Сьогодні ми не відчуваємо дискомфорту при спілкуванні в реальному світі. Я думаю, що саме інтернет допоміг нам стати більш впевненими, не хвилюватися з приводу спілкування з іншими людьми, однолітками.

Але з іншого боку, людина може звикнути спілкуватися з "ніками" та "аватарами". На сьогодні існує вже багато випадків так званої "інтернет-залежності", жертвами найчастіше стають підлітки з комплексами, які так легко приховати під час онлайн-спілкування. На мою думку, це лише ігнорування проблеми, а не її рішення, комплекси не зникають, а лише з часом тільки ростуть.

На питання: "Чи варто залишити онлайн-світ і спілкуватися лише в реальності?" я би відповіла: "Однозначно ні", але і жити все життя в інтернеті теж не порадила б. Де шукати друзів - особисте рішення кожного, впливати на яке ніхто не повинен; це право, яке мають всі люди і віднімати це право жодна людина не може. Життя з кожним днем прогресує, стає швидшим, з'являються нові технології, нові додатки для обміну інформацією в інтернеті. Аби користуватися плюсами сучасності, варто спробувати обидва спілкування та пошуку нових знайомств.

- Юначе, підкажіть, будь ласка, як доїхати до обласної лікарні.

- Я можу провести Вас до тролейбусної зупинки, якщо хочете.

- Дякую, Ви дуже люб’язні.

- Ви, мабуть, уперше в нашому місті?

- Ні, але була тут дуже давно та погано орієнтуюся.

- Вам подобається місто?

- Не дуже. Багато шуму та зайвої метушні.

- Невже й будівлі на цій вулиці не подобаються?

- Будівлі дуже подобаються. Особливо старовинні.

- Так, сучасні будинки одноманітні, серед них небагато цікавого. А ось і потрібна Вам зупинка. Їхати треба п’ятим маршрутом, лікарня якраз на кінцевій зупинці.

- Щиро вдячна Вам! З Вами було приємно поговорити. До побачення!

- Бажаю успіху!

Але 12 реплік