Іменники, що мають конкретне значення, подані в усіх рядках, ОКРІМ
А Гадяч, Прилуки, Череповець, Київ
Б кавун, бавовна, календар, виноград
В паспорт, імператор, Галич, парта
Г чарівність, жалість, гідність, підлість
Д потяг, рік, суддя, секунда
2. Чоловічий рід мають усі іменники варіанта
А бязь, біль, туш, імпресаріо
Б степ, Дніпро, вугляр, кабукі
В обличчя, волосся, життя, знання
Г море, небо, місто, дерево
Д степ, собака, морок, салямі
3. З великої літери треба писати лише перше слово у власній назві
А П(п)івнічна Б(б)уковина
Б 3(з)олоті В(в)орота
В Є(е)вропейський С(с)оюз
Г П(п)резидент У(у)країни
Д С(с)хідна У(у)країна
4. Лише в множині вживаються всі іменники рядка
А перегони, мови, гаманці, борщі
Б фінанси, книги, трактори, призери
В терези, ігри, листя, сливник
Г коноплі, гуси, вечорниці, походеньки
Д входини, народи, заручини, дріжджі
5. Лише в однині вживаються всі іменники рядка
А Вінниця, Крим, пазур, бензин
Б молоко, руда, рушник, золото
В радість, вірність, крило, злість
Г Дунай, залізо, кохання, нудьга
Д любов, нація людство, Крим
6. Іменники, що мають конкретне значення, подані в усіх рядках, ОКРІМ
А абонемент, звір, екран, телефон
Б кожух, батон, князь, книга
В доблесть, міцність, старість, старанність
Г арфа, скрипка, сопілка, баян
Д фортепіано, килим, слива, година
7. Прочитайте фрагмент пісні.
Небо незміряне всипане зорями, –
Що то за божа краса!
Перлами ясними он під тополями
Грає кра роса.
Визначте, скільки в цьому фрагменті іменників І відміни, вжитих у формі орудного відмінка.
А 2 Б 3 В 4 Г 5 Д 6
8. У написанні якої власної назви допущена помилка
А місто Біла Церква
Б селище Нова маячка
В річка Суха Волноваха
Г село Веселий Гай
Д місто Івано-Франківськ
9. Іменники, що мають конкретне значення, подані в усіх рядках, ОКРІМ
А каштан, курінь, солома, сіно
Б Одеса, олівець, вибух, дошка
В могутність, радість, любов, міцність
Г замок, пустеля, вітер, шторм
Д фортеця, дим, ручка, кімната
10. Лише в однині вживаються всі іменники рядка
А Київ, хата, млявість, засмага
Б хода, гордість, пихатість, чай
В цукор, країна, кисень, повітря
Г коріння, патріот, спокій, край
Д зелень, вазон, вапно, вуглець
Скiльки вражень я привiз iз цього чудового мiста! Не вистачило б цiлого зошита, щоб описати чарiвне море, гарячий цiлющий пiсок, нових друзiв, наш веселий вiдпочинок.
Але одне враження було найяскравiшим. Спробую розповiсти вам про нього. А було це так.
Щовечора в таборi демонструвався якийсь дитячий фiльм i гримiла навкруги дискотека. Кожен обирав заняття до душi. А одного вечора вихователька сказала: "Дiти, ви майже всi живете в мiстах i не дуже часто спiлкуєтесь iз природою. Отже, сьогоднi у нас подорож у природу. Ми спробуємо побачити захiд сонця на морi".
Ми вийшли з табору веселою галасливою юрбою. Та, наближаючись до моря, поволi притихали, заспокоювались, мимоволi вiдчуваючи, як завмирало, заспокоювалось все навкруги. Вже не чути було щебету пташок, не шелестiв вiтер у кронах дерев, а найдивнiшим було те, що не чутно було шуму моря. Щоранку воно зустрiчало нас шурхотом хвиль i плескотом води. А зараз навкруги панувала тиша, яка змусила замовк-нути i нас. Нарештi з-за дерев i кущiв, показалось море. Воно й насправдi було тихим i лагiдним i, здавалось, що то якийсь велетенський звiр вмощувався на вiдпочинок, поволi затихаючи i засинаючи.
А до моря, майже торкаючись його, посилаючи на поверхню води сяючу, грайливу прощальну дорiжку, спускалось червоне втомлене сонце.
Як гарно було! Сонце поволi ховалось у море, поринаючи у його глибочiнь, занурюючись у ласкаву прохолодну воду, зливаючись iз морем, нiби хотiло умитись, трохи охолонути перед сном. Ось блиснув останнiй промiнчик, але темрява не охопила виднокiл. Нiби змiнюючи на посту сонце, на небi вже висiв не помiчений нами доти величезний срiблястий мiсяць. А замiсть золотої сонячної дорiжки срiблилась на поверхнi моря, поблискувала сяйвом, мiсячна дорiжка.
Це величне видовище зачарувало нас, примусило замислитись. Нiхто не промовив нi слова, нiби боялись розплескати переповнюючi душу почуття. Повертались мовчазнi, сповненi вдячностi за незабутнє враження. I тодi я зрозумiв, що спiлкування з природою наповнює людину добром i нiжнiстю, щастям i милосердям, любов'ю до всього живого.
Навколо мене багато добрих, приємних людей. Але мені хочеться, щоб увесь світ дізнався про мою бабусю.
Вона ще дуже молода, особливо молоді її очі. Ніхто так не вміє голубити, пригортати мене до себе, як вона.
Коли я хворію, бабця розрадить, і підтримає. Як я люблю слухати, коли вона каже, що я - її найкраще онучатко. Вона часто повторює: "Недарма в народі кажуть, що справжні діти - це онуки!"
А які моя бабусенька казочки знає! В жодній книжці таких не знайдеш!..
У неї добрі ласкаві очі. Я люблю, коли вона примружує їх та загадково посміхається. Це означає, що вона готує мені якийсь сюрприз.
Щодня я молю Бога, аби моя бабуся жила вічно. Доки живуть наші бабусеньки, доти ми - їх онучата...