Хорошее поведение это ключ к жизни. Если вести себя не воспитанно всем может показаться, что ты откуда то сбежал. Например: сел ты за стол и начал есть макароны руками, в чае полоскать руки, то тебя бы никто бы не позвал на день рождение. Когда ты гуляешь или пришел в школу, сел в транспорт и ты не поздоровался с учителем, со знакомым с другом тебя будут считать невежей и дружить никто с тобой не будет. Когда ты кого нибудь обидел и не извинился к тебе близко никто не подайдёт. вот так в жизни нужно воспитанное поведение.
Задумайтесь на хвилинку, скільки слів-паразитів ви вживаєте щодня? Скільки суржику і нецензурної лексики чуєте від прохожих? І найгірше, наскільки звичним це для нас стало?
Українську мову завжди називають "солов'їною", але з тим, як ми нехтуємо нею, навряд це твердження буде актуальним ще довго. Неймовірна безліч різноманітних виразів, слів, словосполучень, приказок, фразеологізмів і не тільки. Невже цього мало для висловлення наших думок? Невже так приємно жити в забруднених містах, повній антисанітарії в громадських місцях і це все ще й доповнювати нечистою мовою?
Ми – українці, народ культурний, ввічливий і люб'язний. Але якщо збоку послухати, як ми між собою розмовляємо, інколи з'являється відчуття, ніби все навколо ось-ось почне в'янути, гнити від таких слів та інтонацій.
На мою думку, кожному з нас потрібно хоча б трішки "відчистити" свій словниковий запас. Набагато приємніше йти по вулиці, сидіти в офісі на роботі чи лежати в ліжку вдома, слухаючи, чисте спілуквання. Слухаючи, нашу рідну, чисту, "солов'їну", українську мову.
вот так в жизни нужно воспитанное поведение.
Задумайтесь на хвилинку, скільки слів-паразитів ви вживаєте щодня? Скільки суржику і нецензурної лексики чуєте від прохожих? І найгірше, наскільки звичним це для нас стало?
Українську мову завжди називають "солов'їною", але з тим, як ми нехтуємо нею, навряд це твердження буде актуальним ще довго. Неймовірна безліч різноманітних виразів, слів, словосполучень, приказок, фразеологізмів і не тільки. Невже цього мало для висловлення наших думок? Невже так приємно жити в забруднених містах, повній антисанітарії в громадських місцях і це все ще й доповнювати нечистою мовою?
Ми – українці, народ культурний, ввічливий і люб'язний. Але якщо збоку послухати, як ми між собою розмовляємо, інколи з'являється відчуття, ніби все навколо ось-ось почне в'янути, гнити від таких слів та інтонацій.
На мою думку, кожному з нас потрібно хоча б трішки "відчистити" свій словниковий запас. Набагато приємніше йти по вулиці, сидіти в офісі на роботі чи лежати в ліжку вдома, слухаючи, чисте спілуквання. Слухаючи, нашу рідну, чисту, "солов'їну", українську мову.