Кожен має близьку до серця людину, яка в важку хвилину прийде на до підтримає. І ми цю людину ніби приручаємо до себе, адже потім в першу чергу вона звертається до тебе. Те ж можна сказати про тварин, але вони прив"язують своє серце сильніше ніж люди. Взагалі, коли хтось звикає до тебе, твоє до знає, що ти його не покинеш, не зрадиш, то він тоді без тебе не може. Тоді він проситиме до саме в тебе, а не в когось іншого. І тоді ти вже не можеш відмовити, бо без твоєї підтримки твій друг потрапить в велику халепу, і це буде винен не він, а ти.
- Хіба ж це не зрада: в цьому році Митько сів не зі мною, а з новенькою дівчинкою, з Олею.
- А в чому ж він тебе зрадив? Він хіба присягався все своє життя сидіти саме з тобою?
- Ну ти таке скажеш...
- Я тобі ось що скажу: зрада - це коли хтось близький залишив тебе саму у скрутному становищі, порушив якусь важливу обіцянку... Зрада - це набагато серйозніше, ніж те, про що ти мені зараз розповіла.
- Але ж мені неприємно, що він пересів від мене, ми ж з першого класу разом.
- Нічого страшного в цьому нема. Він просто захотів підтримати новеньку, думав, що ти все правильно зозумієш.
- І що мені тепер робити?
- Нічого робити не треба. Просто підійди до Олі та подружися з нею. Все буде гаразд.
- Як ти гадаєш, можна пробачити зраду?
- Ну, це дивлячись на те, що ти називаєш зрадою.
- Хіба ж це не зрада: в цьому році Митько сів не зі мною, а з новенькою дівчинкою, з Олею.
- А в чому ж він тебе зрадив? Він хіба присягався все своє життя сидіти саме з тобою?
- Ну ти таке скажеш...
- Я тобі ось що скажу: зрада - це коли хтось близький залишив тебе саму у скрутному становищі, порушив якусь важливу обіцянку... Зрада - це набагато серйозніше, ніж те, про що ти мені зараз розповіла.
- Але ж мені неприємно, що він пересів від мене, ми ж з першого класу разом.
- Нічого страшного в цьому нема. Він просто захотів підтримати новеньку, думав, що ти все правильно зозумієш.
- І що мені тепер робити?
- Нічого робити не треба. Просто підійди до Олі та подружися з нею. Все буде гаразд.