Колись-то на Заході України жив сумний лісовик Дехто. Він володів усіма мовами, які тільки були, і знав усі таємниці світу. А ще мав грубезну книжку із залізними застібками на палітурках. Книжка лежала у нього в покоях, прикута до ніжки стола, а стіл був міцно прибитий до підлоги. Перш ніж читати книжку, Дехто одмикав її залізним ключем, якого завжди носив із собою.
От якось лісовиків друг - веселий хлопчик Хтось, якому було заборонено навіть підходити до книжки, влучив мить та й прокрався в покої, коли Дехто пішов із дому. Бачить хлопчик: у кутку стоїть дзеркало, та не просте — в ньому видно геть усе, що робиться на світі. Була тут і чарівна мушля. Прикладеш до неї вухо — і чуєш, що тільки заманеться.
Та даремне учень вдивлявся в дзеркало — у ньому лиш хмари табунами пливли і дим клубочився. Даремне прислухався й до мушлі — в ній тільки шуміло щось та хлюпало, ніби морські хвилі.
Глянув Хтось на стіл — о радість! Лежить лісовика книжка незамкнена. Розгорнув її хлопчик і, водячи пальцем, прочитав уголос один рядок. І щойно він це зробив, як перед ним з'явилася веселий і усміхнений ангел. Це була радість лісовика, яку він ще давним-давно заховав і став сумним.
Недалеко Хтось почув стук і зрозумів, що це повертається Дехто додому. Злякався. Хотів заховати Радість, але не встиг.
Коли лісовик побачив це, то сказав :"Навіщо? Тепер ми всі потрапимо у світ чарівності"
Так і сталося. Вони назавжди поринули в світ повний любові і доброти. Ось і казочці кінець, а хто слухав - молодець.
На зустріч їм наближаеться страшна змія. Маленькі жабки перелякались і з усієї сили почали пригати до озера аби врятуватися. Перша смілива жабка пригала попереду, вона була моторна і жвава, а друга - міська - відставала. Перша побачила це і вирішила трохи відволікти швидку гадюку, щоб інша змогла подалі втекти. А коли перша жабка, відволікаючи змію впала, друга навіть не обернулась на голос про до Змія підповзла до неї. Беззахиста жаба закрила очі від страху. Але змія не стала на неї нападати, а сказала, що їй бракує таких відданих друзів. Тепер у лісі жувуть дві дивні подружки - жабка і змія.
Колись-то на Заході України жив сумний лісовик Дехто. Він володів усіма мовами, які тільки були, і знав усі таємниці світу. А ще мав грубезну книжку із залізними застібками на палітурках. Книжка лежала у нього в покоях, прикута до ніжки стола, а стіл був міцно прибитий до підлоги. Перш ніж читати книжку, Дехто одмикав її залізним ключем, якого завжди носив із собою.
От якось лісовиків друг - веселий хлопчик Хтось, якому було заборонено навіть підходити до книжки, влучив мить та й прокрався в покої, коли Дехто пішов із дому. Бачить хлопчик: у кутку стоїть дзеркало, та не просте — в ньому видно геть усе, що робиться на світі. Була тут і чарівна мушля. Прикладеш до неї вухо — і чуєш, що тільки заманеться.
Та даремне учень вдивлявся в дзеркало — у ньому лиш хмари табунами пливли і дим клубочився. Даремне прислухався й до мушлі — в ній тільки шуміло щось та хлюпало, ніби морські хвилі.
Глянув Хтось на стіл — о радість! Лежить лісовика книжка незамкнена. Розгорнув її хлопчик і, водячи пальцем, прочитав уголос один рядок. І щойно він це зробив, як перед ним з'явилася веселий і усміхнений ангел. Це була радість лісовика, яку він ще давним-давно заховав і став сумним.
Недалеко Хтось почув стук і зрозумів, що це повертається Дехто додому. Злякався. Хотів заховати Радість, але не встиг.
Коли лісовик побачив це, то сказав :"Навіщо? Тепер ми всі потрапимо у світ чарівності"
Так і сталося. Вони назавжди поринули в світ повний любові і доброти. Ось і казочці кінець, а хто слухав - молодець.
На зустріч їм наближаеться страшна змія. Маленькі жабки перелякались і з усієї сили почали пригати до озера аби врятуватися. Перша смілива жабка пригала попереду, вона була моторна і жвава, а друга - міська - відставала. Перша побачила це і вирішила трохи відволікти швидку гадюку, щоб інша змогла подалі втекти. А коли перша жабка, відволікаючи змію впала, друга навіть не обернулась на голос про до Змія підповзла до неї. Беззахиста жаба закрила очі від страху. Але змія не стала на неї нападати, а сказала, що їй бракує таких відданих друзів. Тепер у лісі жувуть дві дивні подружки - жабка і змія.