Надо пересказать текст ЯКА ЛЮДИНА Є ІНТЕЛІГЕНТНОЮ?
Людина мусить бути інтелігентною Інтелігентність потрібна за будь-
яких обставин. Вона потрібна і тим, хто вас оточує...
Дехто вважає, що інтелігентна людина
освічена, людина, яка багато подорожує, знає кілька мов.
це людина начитана, високо-
Проте можна все це мати і не бути інтелігентом, а можна нічого цього не
мати і бути все-таки внутрішньо інтелігентною людиною. Позбавте справді
інтелігентну людину пам'яті. Хай вона забуде все на світі, не знатиме кла-
сиків літератури, не пам'ятатиме найкращих творів мистецтва, але якщо
вона зможе пройнятися красою природи, зрозуміти характер й індивідуаль-
ність іншої людини, до їй не проявити брутальності, байдужості,
зловтіхи, заздрості й гідно оцінити ї — ось це і буде істинний інтелігент.
Інтелігент виявляється в тисячі й тисячі дрібниць: в умінні чемно спе-
речатися, скромно поводитися за столом, в умінні непомітно (саме непо-
мітно) до іншому, берегти природу, не смітити навколо себе — не
смітити недокурками чи лайкою...
Інтелігентність - це здатність до розуміння, до сприйняття, це терпиме
ставлення до світу й людей. Її потрібно в собі розвивати, тренувати, тре-
нувати щиросердечні сили, як тренують фізичні. А тренування можливе
й необхідне за будь-яких умов.
Отже, інтелігентність не тільки в знаннях (За Д. Лихачовим).​

Іноді доводиться чути, ніби мова - найлегший предмет у школі. Мовляв, це щось загальновідоме, само собою зрозуміле, тому її викладати може будь-хто, не те, що математику. Але яка це прикра помилка, якої великої шкоди такий погляд завдає освіті й вихованню!Насправді ж викладання мови - найважча справа. Викладати цей предмет повинні найздібніші й найталановитіші. Бо це не просто передача знань, практичних умінь, навичок. Це передусім виховання. Виховання розуму, формування думки, копітке різьблення й ліплення найтонших рис духовного обличчя людини. Адже із думки і слова почалося становлення людини; мисль, втілена в слово, підняла нас над природою, над усіма речами й явищами, над епохами й століттями. Слово ввібрало в себе найтонші порухи наших почуттів; у ньому закарбувалася душа, звичаї, традиції, радощі й болі народу - всі його духовні цінності, творені століттями. Викладаннямови - це майстерність творення людської душі, бо воно є найніжнішим, найтоншим діткненням до серця дитини. Викладання мови - це людинознавство, бо в слові поєднуються думки, почуття, ставлення людей до всього навколишнього світу. Викладання мови - це й суспільствознавство, бо в слові закарбовані століття життя й боротьби народу, його мужність і слава, надії й сподівання.

Наскільки актуальна трегедія Шекспіра "Гамлет" у наш час? Особа Гамлета викликає у глядача враження загальнолюдського значення всього, що відбувається у трагедії. Шекспір у цьому творі торкається вічних тем: любов, дружба, шлюб, стосунки бітьків і дітей, війна. І поруч з цим - теми про сенс життя, призначення людини, силу та слабкість, право на злочин, на помсту та вбивство. Такий зміст трагедії має вічну цінність, він буде актуальним завжди, незалежно від місця і часу. У п*єсі поставлені вічні питання, які завжди хвилюють людство: як боротися зі злом і чи можна в цій боротьбі перемогти? Що правда, а що кривда? Може кохання біти вічним? В чому полягає сенс людського життя взагалі? На всі ці питання людина шукає відповідь у трагедії Шекспіра "Гамлет".