Перепішить. Поставте, де треба, двокрапку перед однорідними членами речення або тире після них. 1. Усе чарув зір кругом роса, i луг, і води. (В. Сосюра.) 9. Ввесь степ, 1 лиман, 1 озеро, 1 море все закуталось у якийсь чарівний, тихий світ. (1. Нечуй-Левицький.) 3. Bівса, пшениці, ячмені все це зіллялось в одну могутню хвилю. (М. Коцюбин- ський.) 4. Тиха росяна краплина відбиває світ в собі і лани широкополi, скирти збіжжя на роздоллі, хвилі моря голубі. 1 будинки, і дороги, і ліси, і перелоги все, що видно навкруги. (В. Лучук.)
Люди вирубують в містах дерева, які заважають будівництву чергового торгового центру, на дорогах з'являється все більше авто, що своїм вихлопних газів засмічує навколишнє середовище. Все навколо гине безповоротно. І незважаючи на те, що природа сама по собі має властивість відновлюватися, це відбувається повільно, тому вона просто не встигає за людською жорстокістю. Якщо так піде і далі, то ми не тільки втратимо красу природи, яка без людського втручання просто ідеальна, ми зашкодимо і собі.
Природу треба берегти!
буду писати про вулицю мого дитинства від себе.
Як втону в згадках про дитинство. Пам'ятаю друзів, веселі моменти, місця, вулиці... Найрідніші вулички, повністтю засаджані деревами й квітами. Йдеш а тобі з лівої сторони тюльпани, з правої гвоздики, іриски(півники). А які смачні сусідські абрикоси і вишні. Такі соковиті, налиті... Взимку, коли все вкриває біла ковдра, не менш гарно. Ти йдеш немов у зимовій казці. Усі дерева білі, вкриті снігом, а тому що їх багато і високі то складається враження немов під кришталевою чарівною аркою проходиш.
Це такі незабутні емоції...