Коли стало трохи тепліше на вулиці, ми вдень пішли далеко гуляти. Знайшли цікаве місце. Підняли високо вгору, там було тихо-тихо. І тут мало-помалу начав крапати дощик. Ми на нього не звертали уваги, тому що він був по моему не сильний та маленький. Але з часом дощик став сильнішати. Та ми щоб було бистріше босоніж біжали вниз по горі. Де-не-де, а в нас теплий дощ. Калюжі були повнісенько заповнені водою Ми вже добіжали додому дуже вчасно, тому що вже день звечорів і почалася гроза. Але все одно цей день нам був довподоби!!