Сполучник — це службова частина мови, яка служить для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення. Сполучники не мають власного лексичного значення і не виконують у реченні граматичну роль.
До сполучників належать і, та, й, але, а тощо.
За походженням сполучники поділяються на первісні(і,а,чи,та) і похідні(щоб, якби, проте, буцімто).
Залежно від синтаксичної функції сполучники поділяються на сурядні (і (й), та, та й, а, але, або, чи, прикладкове як) та підрядні (коли, що, як би, наскільки, хоч, мов, наче, часове й порівняльне як).
1. [Копай усередині себе криницю для тої води], (яка зросить і твою оселю, і сусідську) (Г. Сковорода).
[ ], (яка...) - означальне
2. Наймудріший той, хто прагне й любить робити людям добро (Нар. творчість).
[ ], (хто...) - з'ясувальне
( можливо тут і означальне, адже наймудріший "який?", хто...)
3. Люди, яких можна поважати, вже дорослі (Л. Костенко).
[ , (яких...), ]. - означальне
4. Нещасна неправдива людина, що добровільно й легко зрікається рідної мови. Щаслива праведна людина, що в радості й горі будує слово своєї землі (Б. Харчук).
[ ], (що...). - означальне
[ ], (що...). - означальне
5. Не можна йти вперед, повернувши голову назад. Є велика ймовірність, що не туди зайдеш (С. Жадан).
[ ], (що...) - означальне
6. Пройди усі шляхи, що має їх життя (І. Качуровський).
[], (що..) - означальне
1. Копай усередині себе криницю для тої води, (якої?) що зросить і твою оселю, і сусідську.
2. Наймудріший той, (який?) хто прагне й любить робити людям добро.
3. Люди, (які?) яких можна поважати, вже дорослі.
4. Нещасна неправдива людина, (яка?) що добровільно й легко зрікається рідної мови. Щаслива праведна людина, (яка?) що в радості й горі будує слово своєї землі.
5. Не можна йти вперед, повернувши голову назад. Є велика ймовірність, (яка?) що не туди зайдеш.
Сполучник — це службова частина мови, яка служить для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення. Сполучники не мають власного лексичного значення і не виконують у реченні граматичну роль.
До сполучників належать і, та, й, але, а тощо.
За походженням сполучники поділяються на первісні(і,а,чи,та) і похідні(щоб, якби, проте, буцімто).
Залежно від синтаксичної функції сполучники поділяються на сурядні (і (й), та, та й, а, але, або, чи, прикладкове як) та підрядні (коли, що, як би, наскільки, хоч, мов, наче, часове й порівняльне як).
1. [Копай усередині себе криницю для тої води], (яка зросить і твою оселю, і сусідську) (Г. Сковорода).
[ ], (яка...) - означальне
2. Наймудріший той, хто прагне й любить робити людям добро (Нар. творчість).
[ ], (хто...) - з'ясувальне
( можливо тут і означальне, адже наймудріший "який?", хто...)
3. Люди, яких можна поважати, вже дорослі (Л. Костенко).
[ , (яких...), ]. - означальне
4. Нещасна неправдива людина, що добровільно й легко зрікається рідної мови. Щаслива праведна людина, що в радості й горі будує слово своєї землі (Б. Харчук).
[ ], (що...). - означальне
[ ], (що...). - означальне
5. Не можна йти вперед, повернувши голову назад. Є велика ймовірність, що не туди зайдеш (С. Жадан).
[ ], (що...) - означальне
6. Пройди усі шляхи, що має їх життя (І. Качуровський).
[], (що..) - означальне
1. Копай усередині себе криницю для тої води, (якої?) що зросить і твою оселю, і сусідську.
2. Наймудріший той, (який?) хто прагне й любить робити людям добро.
3. Люди, (які?) яких можна поважати, вже дорослі.
4. Нещасна неправдива людина, (яка?) що добровільно й легко зрікається рідної мови. Щаслива праведна людина, (яка?) що в радості й горі будує слово своєї землі.
5. Не можна йти вперед, повернувши голову назад. Є велика ймовірність, (яка?) що не туди зайдеш.
6. Пройди усі шляхи, (які?) що має їх життя.