- відповідаю. - Лапаті листки червоним-червоні, яскравіше вогню горять, світліше зіроньки палахкотять... Не пошкодуй для мене п'ята-десяточка!Трусонув Клен верхівкою, опустилися на воду листя попливли, ніби кораблики з червоними вітрилами. Я їх підганяю, несу, всьому світу показую. А попадеться темний так нудний омуток - залишу в ньому парочку. Щоб сяяли - світили, щоб місце прикрашали, чий-небудь порадували...В'ються крути бережки, кличуть вдаль. Біжу я між них, біжу-поспішаю.Ось через місток малі дівчата йдуть, в кузовах та лукошках ягоду журавлину несуть.- Чи Не хочете напитися? - кричу. Нахилилися дівчата до води, в одного з кошика ягоди прокидалися.- Не пропадати ж добру - підхоплю я їх, обмою, де-небудь на чистий пісочок винесу. А ось знадобляться тому, хто кисленьке любить!
Наука для людини як сонце для життя. Навчання і труд поруч ідуть. Не лінися рано вставати та змолоду більше знати!Науки нівода не затопить, ні огонь не спалить.Знання – дерево, а діло – плоди. Знання робить життя красним. Наука в ліс не веде, з лісу виводить-.Грамотний – видющий і на все тямущий. Вік живи вік учись. Від науки міцніють руки.Незнайко на печі лежить, а знайко по дорозі біжить.Учений іде, а неук слідом спотикається. Чого Івась не навчиться, того й Іван не буде знати- Хто знання має, той мур зламає- Дарма, що малий, а й старого навчить
