Він що кішка: як ви його не киньте, всеодно на ноги стає. Або ви, кумо, їжте борщ, а я буду м'ясо, а ні, то я буду м'ясо, а ви борщ. Як ви до людей, так і люди до вас;
Ти б, метелику, не дуже пишався, сам учора гусінню був! Скажи мені, хто твій друг, і я скажу тобі, хто ти Ти його в плуг, а воно тобі в луг. Навчи дурня Богу молитися - він і лоба проб'є Пошануй худобу раз, а вона тебе десять раз пошанує Хто біди боїться, тому вона родич Здоров'я, як щастя, коли його не помічаєш, значить, воно є
Скільки сягає око, усе навколо вкрите кригою. Часом ця крижана пустеля нагадує розбурхане море, хвилі якого раптом скам’яніли, замерли. Це порівняння викликають мільйони торосів — крижин, що стирчать поламаними скелями в кілька метрів заввишки. Іноді серед цих торосистих полів попадаються чималі прогалини абсолютно рівної криги. Здається, що це аеродроми, які готувала сама природа.
На одному з крижаних аеродромів, у самому серці цієї пустелі, підносилася невеличка хатина, побудована людського рукою. Стіни й покрівля хатини блискотіли під місячним сяйвом. Хатина була збудована з криги. Поруч стояв намет, а біля нього — якась коробка й тичка з флюгером (За М. Трублаїні).
Або ви, кумо, їжте борщ, а я буду м'ясо, а ні, то я буду м'ясо, а ви борщ.
Як ви до людей, так і люди до вас;
Ти б, метелику, не дуже пишався, сам учора гусінню був!
Скажи мені, хто твій друг, і я скажу тобі, хто ти
Ти його в плуг, а воно тобі в луг.
Навчи дурня Богу молитися - він і лоба проб'є
Пошануй худобу раз, а вона тебе десять раз пошанує
Хто біди боїться, тому вона родич
Здоров'я, як щастя, коли його не помічаєш, значить, воно є
Напишите в ответе здесь
Скільки сягає око, усе навколо вкрите кригою. Часом ця крижана пустеля нагадує розбурхане море, хвилі якого раптом скам’яніли, замерли. Це порівняння викликають мільйони торосів — крижин, що стирчать поламаними скелями в кілька метрів заввишки. Іноді серед цих торосистих полів попадаються чималі прогалини абсолютно рівної криги. Здається, що це аеродроми, які готувала сама природа.
На одному з крижаних аеродромів, у самому серці цієї пустелі, підносилася невеличка хатина, побудована людського рукою. Стіни й покрівля хатини блискотіли під місячним сяйвом. Хатина була збудована з криги. Поруч стояв намет, а біля нього — якась коробка й тичка з флюгером (За М. Трублаїні).