Скласти діалог між бабусею і онуком, які мріють посадити навколо свого будинку сад, пропоную так: - Бабуню, а давай біля нашого дома насаджаємо квітів та дерев. - Та я б залюбки, онучку, проте мені вже важко поратись на городі. - Так я до тобі, бабусю! - Добре, онуку. А яких квітів ти хочеш? - Мабуть, чорнобриців, петуній та ромашок. - Яскрава в нас буде клумба. А дерев яких? - Вишень та яблук. Хочу справжній сад! - Домовились, онучку, завтра відправимось за саджанцями та насінням. - То ж до завтра! - До завтра!
Вірний приятель - то найбільший скарб!З ним ти почуваэшся щасливим,впевненим у собі.Якщо це твій вірний приятель,то чи маэ він просити щось за його послуги?Я думаю ні,адже це дружба,коли ви допомагаэте один одному просто так,з радістю на душі та із задоволенням.Тобто друг маэ бути совісним і чесним.Але,на мою думку,тобі не потрібно цим користуватися.Тобі також потрібно відповідати добром.І яким би не був твій вірний приятель,будь з ним щирим та відвертим,бережи його!Тобі випала велика можливість !
- Бабуню, а давай біля нашого дома насаджаємо квітів та дерев.
- Та я б залюбки, онучку, проте мені вже важко поратись на городі.
- Так я до тобі, бабусю!
- Добре, онуку. А яких квітів ти хочеш?
- Мабуть, чорнобриців, петуній та ромашок.
- Яскрава в нас буде клумба. А дерев яких?
- Вишень та яблук. Хочу справжній сад!
- Домовились, онучку, завтра відправимось за саджанцями та насінням.
- То ж до завтра!
- До завтра!