Навесні каштан Цвів білим цвітом піднявши до сонця свої свічки. Улітку листя на гілі
передчасно пожовкло скручувалося і поволі осипалося встeляючи іржавою кушпелою тротуа-
ри. Каттан стояв обпалений сонцем затиснувши у своїх кулачатах зеленаво-жовті їжачки їх
залишилося небагато. Теплі вересневі дощі зрошували його ніби повертаючи дереву загублену
молодість. Коріння набравшись вологи з глибин землі гнало соки стовбуром до кожної гілочки
до кожної бруньки (За І. Цюпою). Розставте в тексте пропущенные запятые , и чи е тут диеприсливныкови звороты
відповідь:
мої мрії та бажання
пояснення:
немного больше
я вважаю, що мріяти - це досить добре, оскільки так у нас є можливість перетворити буденність у яскраві, сповнені радості моменти.
своє життя мені важко уявити без мрій. саме вони надихають до нових звершень, ставлять переді мною цілі, а також просто радують, особливо тоді, коли збуваються.
як і будь-яка людина, я часто мрію про звичайні речі: щоб мені купили щось нове.
я дуже люблю подорожувати, тому найчастіше мрію про цікаву поїздку. завдяки їй можна дізнатись нове, познайомитись з новими людьми, вивчити звичаї та традиції певної країни. найбільше люблю місця з цікавою історією і ще в дитинстві я хотіла стати археологом. мрію потрапити до індії.
ще одна моя мрія - полетіти до космосу. звичайно, це звучить дивно, оскільки я - звичайна людина і щоб здійснити таке бажання потрібні великі кошти і міцне здоров’я. але мене це не лякає. у майбутньому хочу досліджувати всесвіт, можливо, знайти планети на яких теж можливе життя.
а поки я ще дитина, то тільки мрію про такі великі речі. щоб добитись чогось у житті слід добре вчитись і мати хороші умови для створення свого майбутнього. зараз в україні війна і найбільше чого я хочу - це миру як у своїй країні, так і в усьому світі.
отже, що я можу сказати як висновок: мріяти ніколи не пізно і це чудово наповнюватиме ваше життя барвами.
Інтелігенція — це розум і рушій нації. Здавна вона визначала найголовніші процеси — державотворчі, культурні, освітні, наукові — у житті кожної країни. Напевно, багато хто замислювався про сутність справжньої інтелігентності. Якою ж має бути інтелігентна людина? Хтось упевнений, що справжній інтелігент — це людина неабиякого інтелектуального рівня, освіти. Інші переконані, що навіть висока освіченість не є гарантією інтелігентності, бо існує чимало прикладів морального невігластва саме серед власників документів про вищу освіту. І навпаки, відомі зразки справжньої інтелігентності та внутрішньої культури серед людей простих, які не мають дипломів. Тож, кажуть інші, інтелігентність наявністю диплома не визначається. Інтелігентна людина — це людина духу. А як уважаєте Ви?
Підтримайте чи спростуйте думку, що справжній інтелігент — це людина «духу».
ОРІЄНТОВНИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ НАПИСАННЯ ВИСЛОВЛЕННЯ
Я погоджуюся з цією думкою, бо впевнена, що справжній інтелігент — це людина високої внутрішньої культури, сповнена почуття власної гідності, глибокої поваги до інших людей. Це особистість, яка має тверді переконання й не поступається ними навіть під тиском матеріальної скрути, життєвих спокус, погроз можновладців. Можливо, найголовнішою рисою інтелігентності є внутрішня свобода та незалежність думки. Інтелігентна людина залишається такою, як є, за будь- яких обставин. А ще інтелігент — це завжди патріот, який уболіває за долю Батьківщини.
Кажуть, що однією з головних ознак інтелігентності є освіченість. Я частково погоджуюсь із цією думкою. Частково, тому що не завжди навіть висока освіченість є гарантією інтелігентності. Сьогодні маємо чимало прикладів морального невігластва саме серед людей високоосвічених. І навпаки, зразки справжньої інтелігентності та внутрішньої культури знаходимо серед тих, хто не має диплома. Прикладом може слугувати Катерина Білокур, неосвічена селянка, яка самотужки сягнула нечуваних висот у малярстві.
На мою думку, доволі точно дає настанови, гідні поведінки інтелігентної людини, Іван Франко в поезії «Не високо мудруй»:
Не високо мудруй,
Але твердо держись,
А хто правду лама,
З тим ти сміло борись!
Не бажай ти умом
Понад світом кружить;
А скоріш завізьмись
В світі праведно жить.
Отже, справжній інтелігент — це людина «духу». Прикладів справжніх лицарів духу не так уже й мало: Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, Василь Симоненко, Василь Стус, Ліна Костенко та інші. Приклади справжніх лицарів духу спонукають кожного з нас до самовдосконалення, прагнення бути справжніми інтелігентними людьми.
Объяснение: