Коли говорять про унікальність української нації, про особливі характеристики народу, завжди особливий наголос робиться на українській пісенності. Українська пісня відображає історію нашої держави. З давніх-давен й до теперішнього часу в піснях вимальовуються всі переживання люду. Пісня супроводжує людину від народження, до смерті. Родини радіють новому поповненню, що виливається в радісні святкові пісні. Далі малеча росте і через колискові мами, зворушливі пісні чоловіків про козацьку славу і воїнські досягнення, насичується духом нашого народу. Доросла людина теж не розлучається з піснями. Вони супроводжують її на роботі та дозвіллі. І врешті решт сумні пісні лунають у дворах, коли людина залишає цей світ. В народі розповідають легенду, що нібито Господь, коли роздавав багатства людям, був таким щедрим, що коли дійшла черга до нашої земли, в нього нічого не залишилося. І він подарував людям пісню. Мабуть ця легенда була придумана в скрутні часи. І правда, багато лиха вилито на наш народ. Але не тільки сумні пісні притаманні українській культурі. Українці по своїй суті дуже добрі й мирні люди. Вони люблять спілкуватися і жартувати. Саме тому існує багато жартівливих пісень. Ці пісні знають і співають не тільки українці, а й люди інших національностей та в інших країнах. Багато обрядових пісень дійшли до нас з давнини. Всім з дитинства відомі колядки та щедрівки. За часів козацької слави складено немало пісень про видатних козаків, військові перемоги, гетьманів та подій, що відбувалися за період козаччини. Радість і сум, журба й сміх виспівується в наших піснях зображуючи історію народу з найдавніших часів. Ми живемо в світі високих технологій, та пісня не полишає нас не на мить. Вола луна звідусіль: по радіо, в автобусах, на площах та базарах. Наші виконавці радують нас українськими піснями. Багато українських пісень вже стали відомими на увесь світ, підкорюючи різних людей, на різноманітних пісенних конкурсах. Сучасна пісня звичайно відрізняться, але якщо прислухатись, то неодмінно можна визначити, що дана пісня народжена в Україні, або написана українським автором.
Українська пісня відображає історію нашої держави. З давніх-давен й до теперішнього часу в піснях вимальовуються всі переживання люду. Пісня супроводжує людину від народження, до смерті. Родини радіють новому поповненню, що виливається в радісні святкові пісні. Далі малеча росте і через колискові мами, зворушливі пісні чоловіків про козацьку славу і воїнські досягнення, насичується духом нашого народу. Доросла людина теж не розлучається з піснями. Вони супроводжують її на роботі та дозвіллі. І врешті решт сумні пісні лунають у дворах, коли людина залишає цей світ.
В народі розповідають легенду, що нібито Господь, коли роздавав багатства людям, був таким щедрим, що коли дійшла черга до нашої земли, в нього нічого не залишилося. І він подарував людям пісню. Мабуть ця легенда була придумана в скрутні часи. І правда, багато лиха вилито на наш народ.
Але не тільки сумні пісні притаманні українській культурі. Українці по своїй суті дуже добрі й мирні люди. Вони люблять спілкуватися і жартувати. Саме тому існує багато жартівливих пісень. Ці пісні знають і співають не тільки українці, а й люди інших національностей та в інших країнах.
Багато обрядових пісень дійшли до нас з давнини. Всім з дитинства відомі колядки та щедрівки. За часів козацької слави складено немало пісень про видатних козаків, військові перемоги, гетьманів та подій, що відбувалися за період козаччини. Радість і сум, журба й сміх виспівується в наших піснях зображуючи історію народу з найдавніших часів.
Ми живемо в світі високих технологій, та пісня не полишає нас не на мить. Вола луна звідусіль: по радіо, в автобусах, на площах та базарах. Наші виконавці радують нас українськими піснями. Багато українських пісень вже стали відомими на увесь світ, підкорюючи різних людей, на різноманітних пісенних конкурсах. Сучасна пісня звичайно відрізняться, але якщо прислухатись, то неодмінно можна визначити, що дана пісня народжена в Україні, або написана українським автором.
2. Здавалося(вставне слово, яке не підкреслюється, дієсл), вітер(підмет,ім) ущух(присудок, дієсл). Речення розповідне, неокличне, просте, непоширене, ускладнене вставним словом.
3. Усе(підмет, займ) : кущі( підмет, ім), небо( підмет, ім) було обтягнуте( було-дієслово, обтягнуте- дієприкметник, дієсл) зимовою(означення, прикм) пеленою( додаток, ім). Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, ускладнене однорідними підметами.
4. Він(підмет, займ), схилившись над книгою(дієприслівниковий зворот або відокремлена обставина ; схилившись-дієприсл; над - прийм; книгою - ім), ретельно(обставина, присл) розв'язував(присудок, дієсл) задачі(додаток, ім). Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, ускладнене дієприслівниковим зворотом(відокремленою обставиною).