Не встигаю зробити Склади та запиши речення за поданими схемами, підкресли головні і другорядні члени. О, О, О – УС… . УС: О і О, О і О… . УС, а саме: О, О, О.
Гуманність у наші часи стала рідким явищем. Дехто з людей навіть не знає, що означає це Тема гуманності широко відображена у світовій літературі. Наприклад, в оповіданні М, Горького «Данко» головний герой вириває своє серце з грудей для того, щоб освітити шлях людям. Також проблему людяності підняв у своєму безсмертному творі «Фауст» геніальний німецький письменник Гете. Він показав, що людина стає насправді щасливою лише тоді, коли присвячує себе праці на користь інших.
Отже, я вважаю, що гуманність – це надзвичайно рідкісний дар, який треба берегти бо, маючи його, людина дійсно стає Людиною.
Гуманність – це шанобливе, доброзичливе, співчутливе ставлення до людей, вміння бути стриманим в оцінці їхніх вчинків. Розвиток гуманізму сягає своїм корінням часів Відродження. Саме тоді висловили думку про те., що людину треба поважати та цінувати такою, яка вона є. В наш час ці ідеї через засоби масової інформації широко пропагандують і політики, і зірки. Гуманність, перш за все, передбачає поблажливе ставлення до проступків оточуючих, адже жодна людина не застрахована від помилок. Навіть злочинці мають право на другий шанс, право спокутувати власну провину. Тому, я вважаю, що відміна смертної кари стала ще одним кроком на шляху розвитку гуманного суспільства.
Синонімом гуманності є людяність, тобто здатність співчувати та допомагати оточуючим. У міжнародному масштабі цей аспект проявився після Чорнобильської катастрофи. Тоді Куба абсолютно безкоштовно організувала спеціальні табори для лікування та оздоровлення українських дітей, які постраждали в результаті тієї страшної аварії. Важливою і наш час є пропаганда гуманного ставлення до ВІЛ-інфікованих, бо суспільство через недостатню поінформованість про цю хворобу просто відвертається від таких людей. Повага до національних і загальнолюдських традицій і цінностей теж є складовою гуманності. Наприклад у поемі І. Котляревського «Енеїда» сказано, що під час війни між туром та Енеем за їх взаємною домовленістю бої на деякий час припиняли, аби кожен народ міг достойно поховати загиблих воїнів.
Отже, гуманність – це, перш за все, взаємоповага та людяне ставлення одне до одного. А без цього неможливо збудувати високоморальне суспільство та міцну державу. взято из нета...
А на самій високій гілці жила пташина сім"я. Дуб - був для всіх рідним домом. Восени і взимку, коли листя опадало, зайчик брав його, аби було не так холодно.
Але одного разу дуб зрубали. Так-так, зрубали, і все. Засумвали тваринки, засумувала природа... Бджілки перелетіли на інше дерево, не таке затишне. Пташки також. Білочка перебігла у дупло "подружки". Сірий заєць оселився ближче до людей.
Та через пару-трійку місяців на галявину прийшла(ов) маленька дівчинка(хлопчик). Їй (йому) не сподобалася засмучена сіра галявина.
- Що раніше тут було? - запитала дівчинка у мами.
- Тут ріс вісокий, товстелезний дуб. Гарне бло місце...
- Давай пошадимо інший дуб! - завеселилася, трохи шепелявлячи, малеча.
- Давай, доню...
Через три роки дуб виріс. В ньго поселилися вже дорослі дітки зайця, бджолине потомство, білки, пташки... Галявина ожила.
Простите, за некоторые руссизмы, так как сама живу в России.
Гуманність у наші часи стала рідким явищем. Дехто з людей навіть не знає, що означає це Тема гуманності широко відображена у світовій літературі. Наприклад, в оповіданні М, Горького «Данко» головний герой вириває своє серце з грудей для того, щоб освітити шлях людям. Також проблему людяності підняв у своєму безсмертному творі «Фауст» геніальний німецький письменник Гете. Він показав, що людина стає насправді щасливою лише тоді, коли присвячує себе праці на користь інших.
Отже, я вважаю, що гуманність – це надзвичайно рідкісний дар, який треба берегти бо, маючи його, людина дійсно стає Людиною.
Гуманність – це шанобливе, доброзичливе, співчутливе ставлення до людей, вміння бути стриманим в оцінці їхніх вчинків. Розвиток гуманізму сягає своїм корінням часів Відродження. Саме тоді висловили думку про те., що людину треба поважати та цінувати такою, яка вона є. В наш час ці ідеї через засоби масової інформації широко пропагандують і політики, і зірки. Гуманність, перш за все, передбачає поблажливе ставлення до проступків оточуючих, адже жодна людина не застрахована від помилок. Навіть злочинці мають право на другий шанс, право спокутувати власну провину. Тому, я вважаю, що відміна смертної кари стала ще одним кроком на шляху розвитку гуманного суспільства.
Синонімом гуманності є людяність, тобто здатність співчувати та допомагати оточуючим. У міжнародному масштабі цей аспект проявився після Чорнобильської катастрофи. Тоді Куба абсолютно безкоштовно організувала спеціальні табори для лікування та оздоровлення українських дітей, які постраждали в результаті тієї страшної аварії. Важливою і наш час є пропаганда гуманного ставлення до ВІЛ-інфікованих, бо суспільство через недостатню поінформованість про цю хворобу просто відвертається від таких людей. Повага до національних і загальнолюдських традицій і цінностей теж є складовою гуманності. Наприклад у поемі І. Котляревського «Енеїда» сказано, що під час війни між туром та Енеем за їх взаємною домовленістю бої на деякий час припиняли, аби кожен народ міг достойно поховати загиблих воїнів.
Отже, гуманність – це, перш за все, взаємоповага та людяне ставлення одне до одного. А без цього неможливо збудувати високоморальне суспільство та міцну державу.
взято из нета...
А на самій високій гілці жила пташина сім"я. Дуб - був для всіх рідним домом. Восени і взимку, коли листя опадало, зайчик брав його, аби було не так холодно.
Але одного разу дуб зрубали. Так-так, зрубали, і все. Засумвали тваринки, засумувала природа... Бджілки перелетіли на інше дерево, не таке затишне. Пташки також. Білочка перебігла у дупло "подружки". Сірий заєць оселився ближче до людей.
Та через пару-трійку місяців на галявину прийшла(ов) маленька дівчинка(хлопчик). Їй (йому) не сподобалася засмучена сіра галявина.
- Що раніше тут було? - запитала дівчинка у мами.
- Тут ріс вісокий, товстелезний дуб. Гарне бло місце...
- Давай пошадимо інший дуб! - завеселилася, трохи шепелявлячи, малеча.
- Давай, доню...
Через три роки дуб виріс. В ньго поселилися вже дорослі дітки зайця, бджолине потомство, білки, пташки... Галявина ожила.
Простите, за некоторые руссизмы, так как сама живу в России.