Непоширене означення НЕ ОБОВ’ЯЗКОВО відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено)
А Морозний сніг блискучий та легкий здається падає на серце прямо.
Б Птиці кричать уночі десь у високості невидимі летять вони над хатою.
В Був вечір свіжий запашний після довгої задушливої спеки.
Г Волохатий джміль неповороткий і вайлуватий домовито гуде над чебрецем.
Д Обмерзла й знесилена вона зупинила біля кам’яниці коня й кинула йому під ноги сіна.
2. Непоширене означення обов’язково треба відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено)
А Вечір морозний і зоряний надходив швидко.
Б Небо ясне й бірюзове рідко бачили мандрівники.
В Дедалі попадалися вже сосни старі руді кострубаті.
Г Сніг блискучий та легкий здається падає на серце прямо.
Д Ближче до старезного лісу чорного густого ставало сумно.
3.Відокремленою прикладкою ускладнено речення
А Книги — морська глибина.
Б Всесвіт цей — акваріум планет.
В Сухі гілки — це вже вінок терновий.
Г Виє вовк — ночей моїх соліст.
Д Сумління — річ тендітна і марка.
4. Невідокремлену прикладку вжито в реченні (розділові знаки пропущено)
А Озброєні діти Залізнякові ми пройдем шляхами при стиглому житі.
Б Мартинюк високий сухорлявий чоловік тепло дивився на прибулих.
В Українська співачка Руслана Лижичко здобула перемогу на Євробаченні.
Г Він же Тичина багато зробив у справі перекладів з болгарської мови на українську.
Д Палкий поборник охорони природи Остап Вишня малює свої пейзажі із задушевним ліризмом.
5. Поширене означення НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено)
А Зачарований прекрасним вечором я довго блукав понад берегом річки.
Б Світ до захмеління прекрасний розступався на всі чотири боки.
В Не відомий нікому сідаю на лавку слухаю і дивлюся.
Г Край моря сонце золотить укриті лісом гори
Д Обігріте й нагодоване затріпотіло пташенятко крильцями.
6. Прикладку треба відокремити комами в реченні (розділові знаки пропущено)
А Фільм О. Довженка «Земля» було визнано як шедевр світового кіно.
Б Україна в усній народній творчості давно оспівана як хлібний край.
В Я їхав в Одесу влаштовуватися на кінофабрику як режисер.
Г «Звенигора» в моїй свідомості відклалася як одна з найцікавіших робіт.
Д Осип Микитка як командир на вимогу ворога вийшов з натовпу бійців.
7. Правильно поставлено розділові знаки в реченні
А Уже під захід сонця лелека натомлений за день, повернувся до свого гнізда, й обважнілий поринув у солодкий сон.
Б Уже під захід сонця лелека, натомлений за день, повернувся до свого гнізда, й обважнілий поринув у солодкий сон.
В Уже під захід сонця лелека, натомлений за день, повернувся до свого гнізда, й обважнілий, поринув у солодкий сон,
Г Уже під захід сонця лелека, натомлений за день, повернувся до свого гнізда й, обважнілий, поринув у солодкий сон.
Д Уже під захід сонця лелека, натомлений за день, повернувся до свого гнізда, й, обважнілий, поринув у солодкий сон.
8. Правильно поставлено розділові знаки в реченні
А Тоді весна, ще тільки натякала про себе, висилаючи вперед своїх зухвалих розвідників, гомінливі ручаї.
Б Тоді весна ще тільки натякала, про себе висилаючи вперед, своїх зухвалих розвідників — гомінливі ручаї.
В Тоді весна ще тільки натякала про себе, висилаючи вперед своїх зухвалих розвідників — гомінливі ручаї.
Г Тоді весна ще тільки натякала про себе, висилаючи вперед, своїх зухвалих розвідників, гомінливі ручаї.
Д Тоді весна ще тільки натякала про себе, висилаючи вперед своїх зухвалих розвідників, гомінливі ручаї.
9. Поширене означення треба відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено)
А Наближається повний спеки й світла південь.
Б Хто це там оповитий в туман заховався за сиві каштани?
В Мечем і кров’ю писані кросворди ніхто уже повік не розгада.
Г Шумлять білим цвітом налиті сади навесні.
Д Раз добром нагріте серце вік не прохолоне.
10. Відокремленою прикладкою НЕ УСКЛАДНЕНО речення
А Перед тобою світ — великий том розкритий.
Б Життя — спокута не своїх гріхів.
В Одна в поета правда — чистота.
Г Я маю спокій — істинного друга.
Д Співають солов’ї — співці весни й любові.
11. Невідокремлену прикладку із сполучником як ужито в реченні (розділові знаки пропущено)
А Людмила як піаністка стала акомпанувати братові-скрипалю.
Б Рильський як перекладач багато зробив для розвитку нашої літератури.
В Венера як правдива мати для сина рада все оддати.
Г Розглянемо вашу заяву як згоду на продовження контракту.
Д Як сестра Світлана завжди мені допомагає в тяжкі хвилини.
12. Прочитайте речення.
Тепла(1) травнева ніч(2) наповнена фіалковим ароматом(3) стояла над землею(4) поблискуючи зорями(5) мліючи у своїй розкоші.
Кому треба поставити на місці всіх цифр, ОКРІМ
А 1
Б 2
В З
Г 4
Д 5
-Соня скільки можна грати в ігри ти псуєш собі зір, он дивись скільки мишок грають на дворі а ти тільки в комп‘ютері.
Соня не очікувала такого, але коли вона отямилась сказала:
-Ви мені не мама щоб казати що робити я сама вирішую що мені можна а що ні! Комп‘ютер розгнівався і виключився. Соня засмутилася але водночас була дуже зла на комп‘ютер вона спробувала велючтити його але він не включався. Соня вирішила піти на двір і виявилось зо гуляти з друзями набагато веселіше ніж цілими днями грати в комп‘ютерні ігри. З того часу соня більше ніколи не грала в ігри на комп‘ютері а тільки з друзями на дворі.
Був собі котик та півник, і були вони у великій приязні. Котик, було, у скрипочку грає, а півник пісеньки співає. Котик, було, йде їсти добувати, а півник вдома сидить та хати глядить. То котик, було, йдучи наказує: – Ти ж тут нікого не пускай та й сам не виходь, хоч би хто й кликав. – Добре, добре, – каже півник, засуне хату та й сидить, аж поки котик вернеться. Навідала півника лисиця та й надумала його підманити. Підійде під віконце, як котика нема вдома, та й підмовляє: – Ходи, ходи, півнику, до мене, що у мене золота пшениця, медяна водиця. А півник їй: – То-ток, то-ток, не велів коток! Бачить лисиця, що так не бере, прийшла раз уночі, насипала півникові попід вікном золотої пшениці, а сама засіла за кущем. Тільки що котик вийшов по здобич, а півник одсунув кватирку та й виглядає. Бачить: нікого нема, тільки пшеничка попід вікном розсипана. Понадився півник: – Піду-но я трошки поклюю, нікого нема, ніхто мене не зобачить, то й котикові не скаже. Тільки півник за поріг, а лиска за нього та й помчала до своєї хати. А він кричить:
Котику-братику, несе мене лиска по каменю-мосту на своєму хвосту. Порятуй мене! Котик поки почув, поки завернувся (далеко був), то вже й опізнився лиску доганяти. Біг-біг, не здогнав, вернувся додому та й плаче, а далі надумався, узяв скрипку та писану кайстру та й пішов до лисиччиної хатки. А в лисиці було штири дочки та їден син. То стара лисиця на влови пішла, а дітям наказала півника глядіти та окріп гріти, щоб ото вже, як вернеться, зарізати його та обпатрити. – Глядіть же, – наказала, – нікого не пускайте. Та й пішла. А котик підійшов під вікно та й заграв, ще й приспівує:
Ой у лиски, в лиски новий двір та чотири дочки на вибір, п’ятий синко ще й Пилипко. Вийди, лисе, подивися, чи хороше граю! От найстарша лисичівна не втерпіла та й каже до менших: – Ви тут посидьте, а я піду подивлюсь, що воно там так хороше грає? Тільки що вийшла, а котик її – цок у лобок та в писану кайстру! А сам знов грає: Ой у лиски, в лиски новий двір… і т. д. Не втерпіла й друга лисичівна та й собі вийшла, а він і ту – цок у лобок та в писану кайстру! Так усіх штирох виманив. А синко Пилипко жде-пожде сестричок – не вертаються: – Піду-но, – каже, – позаганяю, а то мати прийде, битиме. Та й вийшов з хати. От котик і його – цок у лобок та в писану кайстру! А потім почепив кайстру на сухій вербі, сам – у хату, знайшов півника, розв’язав, взяли вони удвох усю лисиччину страву поїли, горщика з окропом вивернули, горшки-миски побили, а самі втекли додому. Та вже потім півник довіку слухав котика. слушать-скачать>>