ОБЄНАЙТЕ В СКЛАДНІ БЕЗСПОЛУЧНИКОВІ. ЗАПИШІТЬ ЇХ І ПОСТАВТЕ ПОТРІБНІ РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ. 1)Я глянув у вікно. Надворі була справжня хуртовина
2)Ніхто в цій порі вже не сподівався снігу. Абрикоси відцвіли. Почали цвісти вишні..
3)І ось посипав сніг. Білі клапті його звисали на молодих листочках дерев
4)Особливо важким тягарем упав він на берези. Вони позгинались мало не до землі.
5)Уже по-весняному гріло сонце. Повітря було тепле.
6)Але раптом назустріч південному вітру подув крижаний північний. Заклубочились снігові хмари.
7)Проте весна була сильніша. Вона полоснула по снігові дощем.Сніг розтав.
8)Каштани розправили молоді листочки. Берези поволі випрямилися. Вишні ж цвіли, ніби їх вкривали не клапті снігу, а білий вишневий цвіт.

Жила собі бабуся, на останньому поверсі будинку.Внук одного разу привіз папугу, він завжди щось привозив із Африки.Бабусина кімната нагадувала чудернатьсякий музей.Коли ж у квартирі з'явився блакитний папуга, тоді вона ніби забула про все.Годинами вона сиділа у папуги, роздивлялась пір'я папуги гала як папуга їсть, як читсить пір'ячко та як крутить голівкою.Папуга любив дивитися у вікно на парк ) Бабуся вирішила навчити папугу говорити, хоч їй говорили, що говорять лише білі какаду.Вона сиділа цілими днями розмовляючи з ним.А ось уранці папуга заговорив, бабуся як раз підмітала підлогу .-І навіщо воно тобі здалося, підмітати, краще б дала мені зерняток.Бабуся дуже зраділа, що птах заговорив.-Та це ж феномен! - сказала бабуся.Тепер папуга з нею розмовляв, розказував про Африку і бабуся багато чого знала на своєму віку.Так вони і жили разом весело і безжурно.

Напевне, людина не вижила б, якби в неї не було родини і друзів, адже просто неможливо бути самому. У школі, на роботі, просто на вулиці нам буває необхідна до друга. Дружба — не просто слово, здатність бути близьким із нерідною тобі людиною відрізняє людей від тварин.  Справжній друг ніколи не зрадить, прийде на до в будь-якій ситуації, захистить, якщо треба, підтримає, коли ти сподіватимешся на його підтримку. Він буде ділитися з тобою і добрим, і поганим, буде спілкуватися з тобою, навіть якщо трапиться розлучитися дуже надовго. Часто друзі стають настільки близькими, що краще буде назвати їх побратимами, навіть братами.Але пам’ятаймо, що друзі так само потребують нашої підтримки, як і ми їхньої.Не можна забувати про друга, ставити свої інтереси вище за його, сперечатися з другом через дурниці. Із другом слід поводитись так, як сам хотів би, щоб він поводився із тобою.