2. Вишня (підмет, підкреслюються однією лінією) губить (присудок, підкреслюються двома лініями) листя на причілку хати, журавель (підмет) колодязний трубить (присудок) у мерзлу синь (В. Бровко).
5. Хай живуть (присудок) літаки (підмет), хай каштани (підмет) цвітуть (присудок), хай симфонія (підмет) музики лине (присудок) у далеч космічну ракети (Л. Дмитерко).
7. Облітають (присудок) квіти (підмет), обриває (присудок) вітер (підмет) пелюстки печальні в синій тишині (В. Сосюра).
Неоднорідні частини:
1. На небі сонце (підмет) – серед нив я (підмет) (М. Коцюбинський).
3. Мені здається (присудок): твої очі (підмет) мою душу світять (присудок) з вишини (В. Сосюра).
Дієприкметниковим зворотом називають дієприкметник разом із залежними від нього словами. Дієприкметниковий зворот у реченні завжди виконує роль поширеного означення. Наприклад, Море мовчало зовсім, приспане тихою ласкою ночі (Дніпрова Чайка). У наведеному реченні дієприкметниковим зворотом є приспане тихою ласкою ночі, де дієприкметником виступає слово приспане. Дієприкметниковий зворот може стояти як перед означуваним словом (препозиція), так і після нього (постопозиція). Від цього залежить вживання при ньому розділових знаків, а саме коми. Якщо дієприкметниковий зворот стоїть після означуваного слова (іменника), то цей зворот на письмі виділяють комою (або комами), а в усному мовленні — паузою та інтонацією: Безмежний степ, укритий снігом, спав (М. Старицький). Дієприкметниковий зворот, що стоїть перед означуваним словом, комами зазвичай не виділяють: Край моря сонце золотить укриті лісом гори (Н. Забіла).
Дієприкметниковий зворот у реченні може стояти не безпосередньо після пояснюваного слова, а бути відділеним від нього іншими членами речення. У такому разі його відокремлюють комами: Ходить хмараОзначуваний іменник у ролі підмета над березами, блискавками підперезанаВіддалений дієприкметниковий зворот (В. Кочевський).
Однорідні частини:
2. Вишня (підмет, підкреслюються однією лінією) губить (присудок, підкреслюються двома лініями) листя на причілку хати, журавель (підмет) колодязний трубить (присудок) у мерзлу синь (В. Бровко).
5. Хай живуть (присудок) літаки (підмет), хай каштани (підмет) цвітуть (присудок), хай симфонія (підмет) музики лине (присудок) у далеч космічну ракети (Л. Дмитерко).
7. Облітають (присудок) квіти (підмет), обриває (присудок) вітер (підмет) пелюстки печальні в синій тишині (В. Сосюра).
Неоднорідні частини:
1. На небі сонце (підмет) – серед нив я (підмет) (М. Коцюбинський).
3. Мені здається (присудок): твої очі (підмет) мою душу світять (присудок) з вишини (В. Сосюра).
4. Подивилась (присудок) ясно – заспівали (присудок) скрипки (підмет) (П. Тичина).
6. Рипнула (присудок) хвіртка (підмет) – хтось (підмет) зайшов (присудок) на подвір’я (М. Зарудний).
Дієприкметниковим зворотом називають дієприкметник разом із залежними від нього словами. Дієприкметниковий зворот у реченні завжди виконує роль поширеного означення. Наприклад, Море мовчало зовсім, приспане тихою ласкою ночі (Дніпрова Чайка). У наведеному реченні дієприкметниковим зворотом є приспане тихою ласкою ночі, де дієприкметником виступає слово приспане. Дієприкметниковий зворот може стояти як перед означуваним словом (препозиція), так і після нього (постопозиція). Від цього залежить вживання при ньому розділових знаків, а саме коми. Якщо дієприкметниковий зворот стоїть після означуваного слова (іменника), то цей зворот на письмі виділяють комою (або комами), а в усному мовленні — паузою та інтонацією: Безмежний степ, укритий снігом, спав (М. Старицький). Дієприкметниковий зворот, що стоїть перед означуваним словом, комами зазвичай не виділяють: Край моря сонце золотить укриті лісом гори (Н. Забіла).
Дієприкметниковий зворот у реченні може стояти не безпосередньо після пояснюваного слова, а бути відділеним від нього іншими членами речення. У такому разі його відокремлюють комами: Ходить хмараОзначуваний іменник у ролі підмета над березами, блискавками підперезанаВіддалений дієприкметниковий зворот (В. Кочевський).
Объяснение: