Очень У поданих реченнях знайдіть слова, у яких відбуваються найдавніші чергування голосних. Доберіть споріднені слова і назвіть усі можливі чергування.
1. Можна вибрать друга і по духу брата, та не можна рідну матір вибирати (В.Симоненко). 2. Розвійтеся з вітром, листочки зів’ялі, розвійтесь, як тихе зітхання! (І.Франко). 3. А журавлі летять собі додому ключами (Т. Шевченко). 4. Десна тихо і плавно котила хвилі до Дніпра (О. Десняк). 5. Остап з Соломією стиха спустили пліт на річку (М. Коцюбинський). 6. Неси ж, мене, коню, по чистому полю (І. Франко). 7. А степам будуть груди пекти ті залишені в полі гранати (Л. Костенко). 8. Тиха пісне, лети, мою душу неси (Д. Павличко). 9. І земля, і вода, і повітря – все поснуло (М. Коцюбинський).
Наші матусі ще з малку запитували себе чи є у моєї дитини талант? Може, це майбутній музикант? А, може, художник чи математик, чи комп’ютерний геній?
Ці питання турбують більшість батьків, особливо дбайливих та відповідальних. Як визначити талант дитини, її здібності та обдарування? Спробуємо розібратись.
Вже у ранньому віці у дитини можуть проявлятися специфічні здібності в одній з областей людської діяльності, що свідчить про вроджені здібності дитини, її обдарованість. Навіть існує тест-анкета на виявлення цих здібностей (розроблена американськими психологом)Я хочу сказати що кожна людина це дар талантів від Бога нашому світові.Рано чи пізно у кожної людини проявиться талант ,який спонукав його до життя.
Все навкруги біле, вкрите пухнастим м'яким снігом. На гілках дерев, особливо на широких лапах ялинок, лежать купи снігу, схожі на шапки. Всі гілки схилилися під вагою снігу. Коли сніг падає з дерева, гілка розпрямляється.
Небо чисте, блакитне. На сонці сніг блищить, переливається і грає всіма барвами веселки, навіть дивитися боляче на цю розкіш.
Мороз. Сніг вискрипує і хрумає під ногами. Якщо взяти в руки трохи снігу і уважно роздивитися, то кожна сніжинка — як витвір мистецтва, ніби якийсь казковий майстер-ювелір зробив ці крихітні ажурні зірочки.
Дерева вкриті не тільки снігом, на гілках — іній і паморозь.
У лісі дуже тихо, здається, що всі сплять під білосніжною ковдрою. У морозному повітрі звуки розносяться дуже швидко і лунають на далеку відстань. Ось ворона каркнула, ось сорока застрекотіла, ось ще якась зимова пташка подала голос. А це синичка цвірінькає. Насиплю їм хліба і борошна, їм важко знаходити їжу взимку.
Ні, не всі заснули. Ось і чиїсь сліди на снігу. Хто тут бігав? Може, заєць в білому зимовому кожушку рятувався від рудої красуні-лисиці або від сірого зголоднілого вовка.
Сонце взимку сідає рано. Ось вже рожевіє сніг на капелюшках ялинок, а білі берізки самі стають золотаво-рожевими. Спочатку блакитні, а потім сині і фіолетові тіні лягають на сніг між дерев. Небо червоніє на заході, а зі сходу іде темрява, навіть тоненький серпок місяця вже можна побачити. Вечоріє, холодно. Повертаємось додому, по своїх слідах ідемо назад по хрусткому снігу. Вийшли з лісу, озирнулись — а він вже чорний на синьому сніговому килимі.