Однорідні члени речення підкреслити. Вказати означення однорідні й неоднорідні. У думках, чомусь зринає почуте сьогодні від студента біля вогнища про той звичай далеких островитян. Десь-то в Океанії, на якомусь острові було... Коли висадились колонізатори на той острів, то сили їхні і сили туземців були нерівні. В прийшлих зброя була вогнепальна, а в островитян - тільки старовинні бамбукові списи. Видно було захисникам квітучого острова, що загин неминучий. Усім племенем вийшли вони на свій передсмертний священний бій. Побачили завойовники перед собою трагічно-яскаве, буйне видовище. Назустріч їхнім мушкетам та гарматам рухався з самим списами святково вбраний натовп чоловіків, жінок, дітей. Всі вони були в рясних мальовничих одежах, виблискували прикрасами, ішли співаючи найкращих своїх пісень. Без почуття, страху ішли та той останній, смертельний герць, захищаючись від навали спалахом краси! Ото були люди. (О.Гончар)

1. Коли до тебе (одн., Р.в., додаток) чоловік добрий, будь до нього (ч.р., одн., Р.в., додаток) ще кращий.

2. Скажи мені (одн., Д.в., додаток), хто твій друг, то я (одн., Н.в., підмет) скажу, хто ти (одн., Н.в., присудок)

3. Ми з ним (ч.р., одн., О.в., додаток), як риба з водою: я (одн., Н.в., підмет) на лід, а ти (одн., Н.в., підмет) під спід.

4. На тобі (одн., Д.в., додаток), небоже, що мені (одн., Д.в., додаток) не гоже.

5. Книжка – маленьке віконце, а через нього (ч.р., одн., З.в., додаток) весь світ видно.

6. За моє жито мене (одн., З.в., додаток) ще й бито.

7. Що тобі (одн., Д.в., додаток) не мило, другому не зич.

Народився Тарас Шевченко (1814-1861) в селі Моринці, що на Черкащині, в сім'ї кріпаків поміщика Енгельгардта. Дуже рано хлопець залишився круглим сиротою. Подальша доля малого Шевченка - аж до викупу його з кріпацтва - була пов'язана з долею Енгельгардта, з Петербургом. Тут Шевченко познайомився з учнем Академії мистецтв Іваном Сошенком, з поетом Євгеном Гребінкою, а згодом - з Карлом Брюлловим і Василем Жуковським, які відіграли в житті Шевченка надзвичайну роль, - у 1838 році викупили його з кріпацтва. Того ж року Шевченка зарахували учнем Академії мистецтв. Навчався він під керівництвом Карла Брюллова. А вже 18 квітня 1840 року з'явилася перша збірка поезій – «Кобзар» - подія величезного значення не тільки в історії української літератури, а й у самосвідомості українського народу.