ответьте на 3 Вопроса Запитання типу «Множинний вибір».
У якому з варіантів у всіх словах можливе чергування приголосних звуків?
А) возити, просити, жити, бити, брати
Б) чистити, купити, плакати, платити, водити
В) хотіти, їздити, мостити, завмерти, везти
Г) садити, молотити, замерзнути, іти
Запитання типу «Множинний вибір».
У якому із запропонованих варіантів не всі слова засвідчують чергування приголосних звуків?
А) пастух, друг, юнак
Б) ріка, повага, білка
В) колихати, ломити, захистити
Г) запросити, женити, писати
Запитання типу «Множинний вибір».
У якому із запропонованих варіантів не всі слова засвідчують чергування приголосних звуків?
А) купити, зробити, поновити
Б) возити, постити, стелити
В) садити, світити, їздити
Г) колихати, мазати, простити
Серед інших типів односкладних речень узагальнено-особові вирізняються тим,
що вирішальною ознакою у їх встановленні є семантика конструкції.
Ступінь узагальнення особи буває різним. Найвищий він в афористичних висло
вах (прислів’ях, приказках, загадках), частина яких являє собою односкладні узагаль
нено-особові речення, наприклад: Слухай кожного, але не з кожним говори (Нар.
творчість); Стоїш високо — не будь гордим, стоїш низько — не гнися (Нар. творчість);
Вуглем полотна не білять (Нар. творчість); Учи народ, учися і в народу (Нар. твор
чість); Учителя і дерево пізнають по плодах (Нар. творчість).
Дії і стани, про які йдеться в узагальнено-особових реченнях, є часто повторюва
ними, властиві усім або багатьом особам. Вони типові, безпосередньо не стосуються
співрозмовника, мають узагальнене значення.
Форма головного члена узагальнено-особового речення може збігатися з формою
головного члена означено-особового речення (1,2 особи) та неозначено-особового
речення (3 особа). Тому на передній план при розрізненні цих структур виступає
семантичний чинник: якщо дія в означено-особовому реченні стосується конкретної
особи (осіб), у неозначено-особовому — кількох чи багатьох (а інколи й однієї) осіб, то
в узагальнено-особовому реченні дія може стосуватися будь-кого.
Узагальнено-особові речення можуть виражати такі значення:
• умовно-наслідкове: Здобудемо освіту — побачим більше світу (Нар. творчість);
• поради чи перестороги, застереження: Не хвались, як їдеш у поле, а хвались, як
їдеш з поля (Нар. творчість); Не хвали мене в вічі, не гудь поза очі (Нар.
творчість);
• можливості чи неможливості дії: Старого горобця на полові не обдуриш (Нар.
творчість); Шилом моря не нагрієш (Нар. творчість); Брехнею далеко не заїдеш
(Нар. творчість).
Нижчим ступенем узагальнення характеризуються структури, що означають дію
або стан самого оповідача і виражають в узагальненій формі його думки, пере
живання, настрої. Мовець вживає форму другої особи замість першої, щоб
наголосити на типовості даної дії, яка стосується багатьох осіб, в т. ч. й самого мовця,
наприклад: Хапаєшся було там і тут. В канцелярії і до після півночі сидиш іноді
(А. Тесленко); Біля собору звернеш через майдан на свою заповітну Веселу, і вже ти
досяг мети (О. Гончар); Закохану людину одразу помітиш (О. Гончар); В голосі його
тиха зажура і стриманість, і ще щось таке, що відразу й не збагнеш (І. Цюпа).
381 I у и п м м т ц ч ю я бояин реченнях головний член може бути виражений:
II лнх щ«или у формі 2-ї особи однини теперішнього чи майбутнього часу, напри, і
ю м . Л т а а ся і не надитпися. дишеш і не надишешся тим чистим, гарячим і пахучіш
аваннршш (Леся Українка); Але як швидко побіля вогню не бігай — асе рівно обпечешся
(Т Тшгтжт н т л Куди не глянеш в даль оцю окресю — тут споконвіку скрізь лилася кроп
<Л Костенко); Що збереш за ці дні взимку місяцями годуватимеш ся (В. Козаченко);
2) яп сл о к м 2-ї особи множини, наприклад: Частин зерном сійт е поле, вродить
хяЛ ак море (Нар творчість). Ш укайте і знайдете (Декарт).
Він готував не на м'ясному бульйоні , а на овочевому . Для цього кухар закип'ятив воду в каструлі. Зажог газ , каструлю з водою - на грубку . Потім він перейшов до пасеруванні лука.У розігріту сковороду з топленим вершковим маслом кухар висипав цибулю. У той час як лук набуває рум'яний вид , він колов грецькi горіхи і вибирав ядерця в миску.
Ура! Лук став золотистим і чудово пахне. Додав кухар в сковороду з цибулею індійську спецію - калінджі , моркву і горіхи і продовжував обсмажувати все разом , періодично перемішуючи , щоб не пригорає .
\ Рис вже промитий, перебраний і відкинутий в друшляк , щоб стекла зайва вода. Як тільки морква підрум'яниться , рис зсипається в сковороду і перемішується з овочами. Ось кухар додає ще трохи топленого масла , щоб рис не пригорає .У той час як обсмажується рис , кухар кидає нарізану картоплю в каструлю з закипілої водою. Через хвилину туди ж відправляється вміст сковороди . Аромат в кухні приголомшливий! Перед самим закінченням варіння кухар кидає в суп запашний перець горошком і пару лаврових листочків . Повар- чарівник дрібно ріже петрушку і розкладає її по тарілках. Через кілька хвилин можна їсти.