Одного разу зі мною трапилася неприємна пригода. Мабуть, в мене ще мак цвів у голові. Розпочалося з того, що в крамниці мені дали більшу здачу, ніж потрібно. Я одразу вхопив очами, що грошей було більше, та не сказав продавцеві, бо давно вже поклав очі на наклейки з автівками, а батьки були проти купувати їх. Тож я витратив гроші на ці наклейки. Та коли прийшов додому, якось мені неспокійно на душі було. Соромно, хоч і грошей було на одну панюшку. І наклейки зовсім не радували. Тоді я пішов до мами та виклав їй усе як на духу. Від сорому моє обличчя налилося жаром. Та мама сказала, що нічого страшного. Якщо я зрозумів, що на чужому нещасті щастя не збудуєш, тож нехай це буде для мене урок. Вона дала мені грошей, які я відніс продавцеві. Та була приємно здивована та подякувала мені за чесність. В мене нібикамінь звалився з душі.
Осінь – це час прощання з теплом і приходом холодів. З кожним днем стає все помітніше, як коротшають дні. Сонце встає з-за обрію все пізніше і заходить все раніше, і з кожним наступним днем гріє слабкіше. Увечері помітно стало холодніше. Частіше стали йти дощі, і дути холодні вітри. Ось тільки світило і гріло сонце, як раптом з’явився сильний вітер, хмари закрили небо, і почався невеликий дощ. Особливо красива осінь лісом. Мені захотілося у своєму щоденнику написати твір на тему осінь.
Осінь – це сезон перельоту птахів у теплі краї. Цікаво гати за ними, як вони, вишикувавшись один за одним у різні фігури, летять в теплий край. Метелики і різні комахи сховалися. Немає і комарів, які так дошкуляли влітку. Все навколо змінилося і нагадує прихід осені. Листя на деревах жовтіють, сохнуть, а потім опадають. Створюючи жовтий шорсткий килим під ногами. Природа навколо вражає розмаїттям барв і показує, що прийшла золота осінь.
Через деякий час, після похолодання і дощів, приходить бабине літо, якого всі так з нетерпінням чекають. Щоб згадати літнє тепло і затишок. Осінь вражає своїми фарбами і різноманітністю. Раніше мені не подобалася осінь і завжди нагадувала холод і дощі, але з кожним роком я почав помічати, що осінній сезон різноманітний і гарний по-своєму.
Фразеологізми у творах виділено курсивом
Твір Осінь
Осінь – це час прощання з теплом і приходом холодів. З кожним днем стає все помітніше, як коротшають дні. Сонце встає з-за обрію все пізніше і заходить все раніше, і з кожним наступним днем гріє слабкіше. Увечері помітно стало холодніше. Частіше стали йти дощі, і дути холодні вітри. Ось тільки світило і гріло сонце, як раптом з’явився сильний вітер, хмари закрили небо, і почався невеликий дощ. Особливо красива осінь лісом. Мені захотілося у своєму щоденнику написати твір на тему осінь.
Осінь – це сезон перельоту птахів у теплі краї. Цікаво гати за ними, як вони, вишикувавшись один за одним у різні фігури, летять в теплий край. Метелики і різні комахи сховалися. Немає і комарів, які так дошкуляли влітку. Все навколо змінилося і нагадує прихід осені. Листя на деревах жовтіють, сохнуть, а потім опадають. Створюючи жовтий шорсткий килим під ногами. Природа навколо вражає розмаїттям барв і показує, що прийшла золота осінь.
Через деякий час, після похолодання і дощів, приходить бабине літо, якого всі так з нетерпінням чекають. Щоб згадати літнє тепло і затишок. Осінь вражає своїми фарбами і різноманітністю. Раніше мені не подобалася осінь і завжди нагадувала холод і дощі, але з кожним роком я почав помічати, що осінній сезон різноманітний і гарний по-своєму.