1. Підмет - пісня, присудок - співається. Під. - Вона, присудок - складається.
2. Підмет - пісня, присудок - є, підмет - ніхто, присудок - не захмарить.
3. Підмет - Ми , присудок - не забудемо, підм. мати, присудок- навчала.
4. Присудок- стане, підмет - пісня , присудок - загляне.
5. Підмет - лихо, присудок - сниться. підмет - ми, присудок. - заспіваймо.
Сполучники:
1. та - з'єднує дві граматичні основи.
2. Доки - спол. підрядності.
3. Що - В ролі займенника. (що - яка-пісня )
4. Як - сполучник підрядності.
5. А сполучник сурядності.
Объяснение:
1 тест
1)На якi питання вiдповiдають вiдокремленi члени речення?
a) Вони вiдповiдають на питання а де саме? а яке саме? а що саме? а коли саме?
б) Вони вiдповiдають на питання що? чому? як? де?
Верно а
2) Чим виражени вiдокремленi члени речення?
а) Вони виражени числiвником чи прикметником.
б) Вони виражени дієприслівником чи дієприслівниковим зворотом.
Верно б
3) За до чого вiдокремленi члени речення можуть вводитися в речення?
а)Вони можуть вводитися за допомгою слiв або,тобто,цебто.
б) Вони можуть вводитися за до слiв як,чим,навiщо.
4)Чим найчастіше уточнювальними бувають вiдокремленi члени речення?
а) Найчастіше уточнювальними бувають обставиной мiсця, обставиною дії, часу.
б) Взагалi не уточнюваються.
2 тест
1)Вiд чого змiст виділення інших членів речення як уточнювальних залежить?
а) Вiн залежить вiд правопису.
б)Вiн залежить вiд того як автор вкладе його у свое висловлювання.
2)Якi додатки видокремлюються?
а) Тi що моють значення виключення,виділення.
б) Тi шо стоять у кiнцi речення.
3) Якi дієприслівники не вiдокремлюються?
а) Не вiдокремлюються одиничні дієприслівники.
б) Не вiдокремлюються в називному вiдмiнку множини.
4) Якi обставини можуть відокремлюватися?
а) Обставини якi починаються на префiкси.
б)Обставини що починаються на відповідно до,у зв’язку з,завдяки, всупереч.
3 тест
1) Коли відокремлюється поширене означення?
а) Відокремлюється коли стоїть пiсля прикметника.
б)Воно відокремлюється коли воно стоїть після означуваного іменника.
2)Коли відокремлюється означення?
а) Відокремлюється якщо воно стосується особового займенника, якщо воно маэ обставинний відтінок.
б) Означення, які стосуються не лише підмета, а й присудка.
3) Коли відокремлюються непоширенi означеннi?
а)Вони відокремлюються коли перед цим словом є вже узгоджене означення.
б) Якщо непоширенi означеннiя і стоять після означуваного слова.
4) Яке одне непоширене означення не відокремлюються?
а)Не відокремлюються якщо мають іменну частину складного іменного присудка.
б)Не відокремлюються одне непоширене означення, яке стоїть безпосередньо після означуваного іменника, якщо воно не має обставинного відтінку.
Удачи!
1. Підмет - пісня, присудок - співається. Під. - Вона, присудок - складається.
2. Підмет - пісня, присудок - є, підмет - ніхто, присудок - не захмарить.
3. Підмет - Ми , присудок - не забудемо, підм. мати, присудок- навчала.
4. Присудок- стане, підмет - пісня , присудок - загляне.
5. Підмет - лихо, присудок - сниться. підмет - ми, присудок. - заспіваймо.
Сполучники:
1. та - з'єднує дві граматичні основи.
2. Доки - спол. підрядності.
3. Що - В ролі займенника. (що - яка-пісня )
4. Як - сполучник підрядності.
5. А сполучник сурядності.
Объяснение:
1 тест
1)На якi питання вiдповiдають вiдокремленi члени речення?
a) Вони вiдповiдають на питання а де саме? а яке саме? а що саме? а коли саме?
б) Вони вiдповiдають на питання що? чому? як? де?
Верно а
2) Чим виражени вiдокремленi члени речення?
а) Вони виражени числiвником чи прикметником.
б) Вони виражени дієприслівником чи дієприслівниковим зворотом.
Верно б
3) За до чого вiдокремленi члени речення можуть вводитися в речення?
а)Вони можуть вводитися за допомгою слiв або,тобто,цебто.
б) Вони можуть вводитися за до слiв як,чим,навiщо.
Верно а
4)Чим найчастіше уточнювальними бувають вiдокремленi члени речення?
а) Найчастіше уточнювальними бувають обставиной мiсця, обставиною дії, часу.
б) Взагалi не уточнюваються.
Верно а
2 тест
1)Вiд чого змiст виділення інших членів речення як уточнювальних залежить?
а) Вiн залежить вiд правопису.
б)Вiн залежить вiд того як автор вкладе його у свое висловлювання.
2)Якi додатки видокремлюються?
а) Тi що моють значення виключення,виділення.
б) Тi шо стоять у кiнцi речення.
Верно а
3) Якi дієприслівники не вiдокремлюються?
а) Не вiдокремлюються одиничні дієприслівники.
б) Не вiдокремлюються в називному вiдмiнку множини.
Верно а
4) Якi обставини можуть відокремлюватися?
а) Обставини якi починаються на префiкси.
б)Обставини що починаються на відповідно до,у зв’язку з,завдяки, всупереч.
Верно б
3 тест
1) Коли відокремлюється поширене означення?
а) Відокремлюється коли стоїть пiсля прикметника.
б)Воно відокремлюється коли воно стоїть після означуваного іменника.
Верно б
2)Коли відокремлюється означення?
а) Відокремлюється якщо воно стосується особового займенника, якщо воно маэ обставинний відтінок.
б) Означення, які стосуються не лише підмета, а й присудка.
Верно а
3) Коли відокремлюються непоширенi означеннi?
а)Вони відокремлюються коли перед цим словом є вже узгоджене означення.
б) Якщо непоширенi означеннiя і стоять після означуваного слова.
Верно а
4) Яке одне непоширене означення не відокремлюються?
а)Не відокремлюються якщо мають іменну частину складного іменного присудка.
б)Не відокремлюються одне непоширене означення, яке стоїть безпосередньо після означуваного іменника, якщо воно не має обставинного відтінку.
Верно б
Удачи!