Підкреслити підмети, знайти звертання.
1. Ой хлопчику, хороший мій, чому ти плачеш? (А. Малишко).
2. Рости, моя пташко, мій маковий цвіте, Розвивайся, поки твоє серце не розбите... (Т. Шевченко).
3. Пусти мене, мій батеньку, на гори,Де ряст весняний золотом жаріє (Леся Українка).
4. Спи, моя дитино,золота, Спи, моя тривого, кароока(М. Вінграновський).
5. Дяка щирая тобі, ніченько-чарівниченько, Що закрила ти моє личенько (Леся Українка).
6. Спи, дитятко, сном міцним (М. Рильський).
7. Ой не ходи, Грицю, та на вечорниці (Нар.творчість)
Особисто для мене, доброзичливість - повсякденна справа і я не вбачаю у ній нічого складного. Та є такі люди, що лише у певному суспільстві стають доброзичливими, і при цьому докладають багато зусиль. Іноді я замислююся над тим, що це за тип людей. Якщо ти з малечку любиш поважаєш людей, то своє ставлення до них проявляєш тільки у теплих відносинах, і важливим інструментом тут слугує доброзичливість. Та напевно є люди, що відштовхують від себе суспільство, через різні причини - можливо, хтось не вгодив чи образа затаїлася на серці. Через, здавалося, такі різні дрібнички ці люди замикаються у собі і не хочуть ділитися своїм добром з іншими. Для них доброзичливість стає чимось неосяжним і далеким. Я зовсім не розумію таких людей, і вірю, що цу нашому суспільстві їх небагато.