підкреслити усі члени речення. Схилились трави, приспані дощем. Мені наснився жовтень- золота пора. Долі-ворожки, тасуючи дні, до покупців горнулися. Моя любов у вечорових зорях, у пелюстках троянди на вікні. Чорнобривці, на відміну від багатьох інших квітів, не бояться легкого морозу. Прощаючись із вранішнім дощем, веселка ніжно обіймає квіти. У хліві, крім ластів'ячого гнізда під кроквою, нічого не було. Доброго кажуть, дожидати треба, а лихе- саме прийде. Був сонячний день, сповнений невгамовного щебетання. Кажуть, Проліс, такий парубійко лісовий, ходить по лісу.
Недарма кажуть, що щасливий не той, хто має багато друзів, а той у кого є справжній друг.
Війна
Війна(1941 - 1945рр.) - дуже важливий період в нашій історії. Він і є одним із найтрагічніших. Війна завдала великих втрат Україні та її народу. На очах у багатьох дітей змінювалися одна за одною жахливі картини. Фашистські загарбники винищували все на своєму шляху: спалювали цілі селища та їхніх жителів, не жаліючи нікого; розстрілювали невинних селян. Невдовзі відтоді, коли вороги оголосили війну, наші рідні землі встигли перетворитися на руїни, на жахливе поле бою.
Багатьох людей поневолили фашисти та насильно змусили працювати на їхнє благо, прямо з будинків забирали молодь. Та наші люди не втрачали віри у вільну Україну, вони підтримували в собі патріотичний дух і не давали падати підпорам, які тримали їх на ногах. Навіть на чужині українці боролися з ворогами, стараючись якомога більше причинити їм шкоди.
У бій прямували всі: чоловіки, жінки і навіть діти. Війна не шкодувала нікого, для неї всі люди були на одному рівні. Забувши про свої інтереси, жертвуючи власним життям заради Батьківщини українські військові наполегливо прямували в бій. І врешті решт наша сила перемогла ворожі німецькі загони. Відстоюючи свої інтереси, ми відстояли інтереси і честь нашої України. Саме тим сміливцям, котрі йшли в бій ми завдячуємо свободою. Саме їх ми можемо гордо називати героями нашої Вітчизни. Ми завжди маємо пам'ятати про наших рятівників!