Перевірити текст на помилки і виправити їх (коми, тере, двокрапка, помилки в словах і так далі).
на уроці української літератури ми вивчали новелу миколи хвильового "я(романтика)", в якій присутня проблема роздвоєності особистості головного героя.
вже із самого початку твору постає проблема роздвоєння особистості, коли головний герой стверджує: "я — чекіст, але я і людина". ця внутрішня боротьба продовжується впродовж всього твору. справжньою людиною він стає тільки в обіймах своєї матері, яка постійно повторює одну фразу: "ти мій м'ятежний сину".
велику роль в боротьбі головного героя між добром і злом відіграють його товариші: доктор тагабат — людина з холодним розумом і каменем замість серця, дегенерат — вірний пес революції й андрюша — комунар, який робить все проти власної волі. можна сказати що перші дві людини негативно впливають на головного героя, підштовхуючи його до страшних вчинків, а третій, андрюша, намагається побачити людину в головному героєві та переконати його в тому, щоб він зупинився.
коли головний герой бачить свою матір серед тих, хто був проти його ідеології, йому стає дурно так, що він ледве не падає. головний герой не знає що робити, з одного боку він чекіст, комунар, а з іншого боку — людина. але доктор тагабат наголосив: "зумій розправитись і з "мамою", як умів розправлятись з іншими". після цих слів і реготу тагабата він приймає рішення виконати свій обов'язок і віддає наказ розстріляти всіх черниць включно зі своєю матір'ю.
в кінці твору дегенерат, не розстрілюючи матір головного героя дає йому шанс відпустити її, але в його душі одержала перемогу темна сторона і він вбиває її, а разом і з нею все людське що залишилось в ньому. хто ж тепер головний герой чекіст чи людина? він — чекіст! який став повністю відданий своєму покликанню.
після всього прожитого життя, в якому головний герой вів боротьбу між чекістом і людиною, він постає перед неминучим вибором, між синівським і революційним обов'язком, де робить фатальний вибір ві все людське в собі стає справжнім чекістом.
p.s: копіювання цього тексту і використання його у власних цілях заборонено!
Нам здається, що у зимовому лісі панує спокій і тиша, але це тільки на перший погляд. Коли з'являється сонце, весь ліс перевтілюється і блищить. Багато лісових жителів лягли в сплячку, а ті, хто залишився, прикладають великі зусилля, щоб прогодуватися. Ось заєць-боягуз здирає кору з берези, а ось і синичка перелітає з дерева на дерево. Раптом з величезної гілки ялини впав сніг - це білка скаче з горішком у зубах. Навіть вовк і лисиця не сидять на місці, вони нишпорять по лісі в пошуках здобичі. Снігурі, як ягоди горобини. Присіли на гілці. Вдалині поважно бродить лось з величезними рогами.
А сам ліс прикрашений пухнастим, білосніжним снігом, що іскриться в променях сонця.
Як добре взимку в лісі!