Письмовий твір-опис природи в художньому стилі на основі особистих вражень або за картиною на матерiалi вiдомих полотен украïнських пейзажистiв А. Куïнджі, С. Васильківського, І. Айвазовського та ін.

Українська мова вважається наймилозвучнішою у світі. Вона дивує й захоплює багатством словника, безмежністю форм, плинністю. Цією мовою були написані неперевершені твори Шевченка, Франка, Лесі Українки та багатьох інших. Українське слово живе в піснях мого народу, чаруючи світ поетичністю, мінливістю настроїв. Воно вводить нас у чарівний світ народних вірувань, у народну творчість, вчить любити рідний край, велику Батьківщину.
Українська мова могутня, глибинна. І кожне слово має свій відтінок: сум, радість, гумор, щедрість, щирість.

Тож бережімо красу й чистоту рідної мови. Нехай наповнює вона наші душі багатством і красою духовності.

Омоніми (від грецьк. homos — однаковий і onyma — ім’я) — це слова, які однаково звучать, але мають різне значення. Розрізняють лексичні омоніми абсолютні (або повні) та неповні. Повні омоніми бувають в межах однієї частини мови. Звуковий склад абсолютних (повних) омонімів збігається в усіх граматичних формах. Наприклад: деркач — невеликий перелітний птах і деркач — стертий віник; деркача, (з) деркачем. Неповні омоніми — це слова, що збігаються звучанням не в усіх граматичних формах. Неповні лексичні омоніми називають омоформами. Наприклад: кілька (імен.) — маленька рибка і кілька (числівн.) — неозначена кількість предметів; синів (імен.) — родовий відмінок множини іменника син і синів (дієсл.) — форма минулого часу чоловічого роду дієслова синіти.

Омографи — це орфографічний тип омонімів, — слова, однакові за написанням, але різні за звучанням (мають різний наголос) і значенням. Наприклад: води. — род. відм. одн. іменника вода і води — наз. відм. мн. іменника вода; сурма — духовий музичний інструмент і сурма — сріблясто-білий крихкий метал.

Омофони — слова, що збігаються своїм звуковим складом, але різні за значенням і написанням. Наприклад: сон це (щось сниться) і сонце (світить).

Увага! Відрізняйте омоніми від багатозначних слів. Між значеннями багатозначного слова існують зв’язки, вони об’єднані спільним поняттям, схожою ознакою чи подібною функцією. Наприклад: ручка (дитини) — ручка (для письма) — ручка (дверей); корінь (дуба) — корінь (слова). Коли ж окремі значення різко відділяються від основного змісту слова і втрачають з ним зв’язок, то це омоніми. Наприклад: ласка (пестощі) і ласка (звірок), правий (бік) і правий (невинний).

Більшість омонімів належать до нейтральної лексики, але відіграють певну стилістичну роль як важливий засіб для створення дотепів, каламбурів. З цією метою вони широко використовуються в художній літературі, в усній народній творчості та в усному мовленні. Вони увиразнюють думку, надають мовленню іронічного, гумористичного чи сатиричного забарвлення (повернув за ріг — нашої корови ріг).