Письмовий твір-опис зовнішності людини..

    Три речення з історизмами:
1. Чекіст отримав дзвінок з повідомленням і швилко направився на завдання. (чекіст - співробітник надзвичайної комісії СРСР)
2. На вечерю козаки зібралися у куріні. (курінь - будівля козаків)
3. Генсек наказав всеціло підлягати його розпорядженням. (генсек - генеральний секретар в СРСР)

   П'ять речень з архаїзмами:
1. Хлопець подивився на дівчину закоханими очима та несміливо поцілував її уста. (уста -губи)
2. Аероплан вперше злетів зі злітної смуги і направився до Києва. (аероплан - літак)
3. Чоловік отримав своє жалування та відправився до крамниці. (жалування - зарплата). 
4. Позаяк жінка не мала що сказати, вона пішла. (позаяк - через те що)
5. Поважний чоловік надав нам сталий осідок на своїїй території. (сталий осідок - місце постійного перебування).
    Тобто до архаїзмів у сучасній мові можна дібрати відповідники. 

запада́ти / запа́сти в (саму́) ду́шу (в се́рце) чию (чиє), кому і без додатка. 1. Глибоко вражати когось, надовго лишаючись у пам’яті. — Запам’яталось мені слово вашого маршала, розумне слово,— в саму душу запало... (О. Гончар); — Ну що ж, рости, вчись та до мене в театр, будеш актором. Ця випадково сказана фраза глибоко запала в моє серце (Минуле укр. театру); Його обступили роєм усі, хто запав йому в душу й жив у ній життям безсмертних (І. Багряний). 2. Дуже подобатися комусь, запам’ятовуватися. Ольга Річинська, яка так неждано .. запала йому в серце, дійсно була для нього нічим більше, як фата-морганою