Підкресліть гратичні основи у реченні до речі пісоя сорока в більшості чоловіків зір погіршується і я на даль не вийняток

Кар’єризм – це намагання зробити кар’єру, не враховуючи ін­тереси громадської справи; гонитва за особистими успіхами. зро­зуміло, що перша частина цього тлумачення має явно негативне забарвлення. але хіба можна зневажати цілеспрямовану, працьовиту людину, яка вміє досягати поставленої мети, навіть якщо іноді вона поводить себе егоїстично? напевно, усі успішні люди – кар’є уважаю, що не може бути піддана сумніву позиція, згідно з якою кар’єризм є важливою ознакою життя сучасної людини. проте він не завжди має бути жорстким та егоїстичним: особисті успіхи нерідко залежать від уміння добре ставитися до . свою позицію я хотіла б підтримати низкою аргументів. по-перше, здобутки, в основі яких нехтування громадських інтересів, не бувають міцним підгрунтям для наступних досягнень, не да­ють тривалої користі, надії на підтримку в скрутних обставинах, коли людині потрібна . і якщо кар’єрист не матиме хоро­ших стосунків із своїми колегами, то особисті успіхи можуть його оминути. прикладом цього є історія, про яку я дізналася, пра­цюючи з відомою журналісткою джессікою мішо. вона розпові­ла про талановитого французького дизайнера, котрого в момент фінансової кризи не підтримала преса. амбітність та егоїзм кутюр’є позбавили його людської симпатії і , що й призве­ло до закриття його будинку моди. по-друге, цілеспрямованість і працьовитість є найголовнішими факторами розвитку кар’єри. успіх приходить до тих, хто зали­шається людяним і чесним. усе інше – швидкоплинне. доречним зразком жінки, яка змогла зробити блискучу кар’єру, є діда – ге­роїня роману люко дашвар "мати все". вона, талановитий лікар із родини інтелігентів, зберегла людяність навіть після того, як стала провідним спеціалістом приватної іноземної клініки.безперечно, можна навести ще чимало прикладів на користь моєї позиції, але й запропоновані вище доводять, що успіх люди­ни залежить від уміння досягати мети чесними шляхами. бо его­їзм і зневажання інших не завжди можуть створенню чудової карьери.

Подвоєні букви в сучасному українському письмі вживаються для того, щоб позначити:
- два однакові приголосні звуки на межі значущих частин слова;
- подовжені м’які приголосні звуки, що виникли між голосними у корені.
Подвоєння відбувається:
1. При збігові двох однакових приголосних: - на межі префікса і кореня: беззубий, віддячити, оббити, роззява; - на межі кореня і суфікса: докорінний, неписьменний, щоденний, осінній, ранній;
2. У наголошених прикметникових суфіксах -енн-(ий), -анн-(ий), -янн-(ий), що вказують на міру, більшу, ніж звичайна, або на можливість чи неможливість виконання дії: здорове'нний, невблага'нний, страше'нний, незрівня'нний, незліче'нний.
3. У прикметниках-старослов’янізмах: огненний, благословенний, блаженний, окаянний, священний, мерзенний. Подвоєння не відбувається:
1. У прикметникових суфіксах -н-, якщо основа закінчується на будь-який інший звук, крім -н: реформа — реформений, дерево — дерев’яний.
3. У прикметникових суфіксах -ан-, -ян-, -ен-, що не вказують на неможливість виконання дії або велику міру, та в суфіксах -ин-, -ін-: шалений, жаданий, довгожданий, насильствений, буквений, потомствений, морквяний, лебединий.
Порівняйте: Нездо'ланий — нездола'нний, неоці'нений — неоціне'нний, неприми'рений — непримире'нний.

а) Екранізованний, електронний, корінний, винний.
б) Ідейний (?), брудний, водний, овальний, балетний.

Я не дуже впевнена, що усе правильно.