Письмовий вибірковий переказ тексту наукового стилю Зевс Олімпійський. Только не весь текст а вибірковий тоесть составить план к каждому абзацу и написать переказ
-Привіт, Петро! -Доброго дня, Олександре Петровичу! -Як життя молоде? Сподіваюся, добре? -На щастя, усе добре. А як у вас? Здається, ви якось казали, що хочете поїхати у Крим. Може візьмете мене з собою? -Я б взяв, але, по-перше, ти маєш спитати батьків. На мою думку, це необхідно. Тим більш це достатньо далеко та недешево. Ти згоден? Чого доброго, станеться ще щось. -Але ж я вже достатньо дорослий і можу сам вирішувати. Між іншим, гроші в мене є свої, подаровані на День Народження. -Петрику, я усе розумію, але ти повинен зрозуміти мене також, іншими словами, увійди в моє положення. -Бачу, іншого вихіду немає. Сьогодні ввечері спитаю мати. -Без сумніву, це правильне рішення. Ти гарний хлопець, гарно вчишся, відповідальний, без сумніву, тобі дозволять. -Будемо сподіватись! Олександре Петровичу, ви колись раніше бували в Криму? -Так, звичайно! Я тоді був десь твого віку. -Кажуть, там дуже гарно і можна гарно провести час. -Безперечно, це правда. Але краще, коли ти сам впевнишся в цьому. -Гадаю, ви праві. Ну добре, я вже ,мабуть, піду. -Бувай здоров, Петрику! -Бувайте здорові, Олександре Петровичу! Детальніше - на -
Кожна людина є цінною та неповторною. Усі ми різні, але прагнення стати гідною людиною має стати нашою спільною рисою. Недарма кожен з батьків намагається зробити усе можливе, щоб їхня дитина виросла гідною людиною. Але як це – бути гідним? Що таке гідність?
Протягом життя ми всі робимо вчинки та приймаємо рішення. Деякі з них є правильними, деякі призводять до помилок. Таким чином ми вчимося та розвиваємося. Є також певні орієнтири, на яки ми маємо рівнятися – морально-етичні принципи, затверджені суспільством.
Гідність – це вміння тримати себе та свої думки чистими, що допомагає вчинити правильно, навіть якщо для цього доведеться боротися з особистими емоціями та переступати через свої слабкості. Гідність – це внутрішнє відчуття благородства та відчуття власної відповідальності за своє життя та життя близьких. Гідна людина має чисті думки, адже саме від цього залежать її вчинки. Чесніть, благородство, порядність, співчуття до навколишніх та доброзичливість допомагають людині стати гідною.
Наше життя є складним. В ньому зустрічається усе: радість і горе, нагороди та випробування. Ми стикаємося з підлістю, зрадою, ненавистю та болем. Це також невід’ємні частини нашого життя, але тільки від нас залежить: чи гідно ми витримаємо ці складні життєві іспити та вийдемо з труднощів переможцем, зберігши людяність,чи зламаємося та втратимо єдине, що нам по суті належить – свою гідність.
Сьогодні, коли в сучасному світі досить важко знайти правильний шлях, адже моральні цінності та еталони правильної поведінки у суспільстві докорінно зламані, а людське життя не важить нічого, сьогодні, як ніколи, гостро постає проблема пошуку та відродження насамперед у самому собі цих вічних рис, що врешті решт і роблять людину гідною – тобто справжньою людиною.
-Доброго дня, Олександре Петровичу!
-Як життя молоде? Сподіваюся, добре?
-На щастя, усе добре. А як у вас? Здається, ви якось казали, що хочете поїхати у Крим. Може візьмете мене з собою?
-Я б взяв, але, по-перше, ти маєш спитати батьків. На мою думку, це необхідно. Тим більш це достатньо далеко та недешево. Ти згоден? Чого доброго, станеться ще щось.
-Але ж я вже достатньо дорослий і можу сам вирішувати. Між іншим, гроші в мене є свої, подаровані на День Народження.
-Петрику, я усе розумію, але ти повинен зрозуміти мене також, іншими словами, увійди в моє положення.
-Бачу, іншого вихіду немає. Сьогодні ввечері спитаю мати.
-Без сумніву, це правильне рішення. Ти гарний хлопець, гарно вчишся, відповідальний, без сумніву, тобі дозволять.
-Будемо сподіватись! Олександре Петровичу, ви колись раніше бували в Криму?
-Так, звичайно! Я тоді був десь твого віку.
-Кажуть, там дуже гарно і можна гарно провести час.
-Безперечно, це правда. Але краще, коли ти сам впевнишся в цьому.
-Гадаю, ви праві. Ну добре, я вже ,мабуть, піду.
-Бувай здоров, Петрику!
-Бувайте здорові, Олександре Петровичу!
Детальніше - на -
Кожна людина є цінною та неповторною. Усі ми різні, але прагнення стати гідною людиною має стати нашою спільною рисою. Недарма кожен з батьків намагається зробити усе можливе, щоб їхня дитина виросла гідною людиною. Але як це – бути гідним? Що таке гідність?
Протягом життя ми всі робимо вчинки та приймаємо рішення. Деякі з них є правильними, деякі призводять до помилок. Таким чином ми вчимося та розвиваємося. Є також певні орієнтири, на яки ми маємо рівнятися – морально-етичні принципи, затверджені суспільством.
Гідність – це вміння тримати себе та свої думки чистими, що допомагає вчинити правильно, навіть якщо для цього доведеться боротися з особистими емоціями та переступати через свої слабкості. Гідність – це внутрішнє відчуття благородства та відчуття власної відповідальності за своє життя та життя близьких. Гідна людина має чисті думки, адже саме від цього залежать її вчинки. Чесніть, благородство, порядність, співчуття до навколишніх та доброзичливість допомагають людині стати гідною.
Наше життя є складним. В ньому зустрічається усе: радість і горе, нагороди та випробування. Ми стикаємося з підлістю, зрадою, ненавистю та болем. Це також невід’ємні частини нашого життя, але тільки від нас залежить: чи гідно ми витримаємо ці складні життєві іспити та вийдемо з труднощів переможцем, зберігши людяність,чи зламаємося та втратимо єдине, що нам по суті належить – свою гідність.
Сьогодні, коли в сучасному світі досить важко знайти правильний шлях, адже моральні цінності та еталони правильної поведінки у суспільстві докорінно зламані, а людське життя не важить нічого, сьогодні, як ніколи, гостро постає проблема пошуку та відродження насамперед у самому собі цих вічних рис, що врешті решт і роблять людину гідною – тобто справжньою людиною.