По суті, дитяча справа. Дитячий погляд Що для
зан
• Г
ЛЬ
ін.
З
о
о
HE
Н
на життя... Митці складають вірші, музику
такі собі «дрібнички»... Щоправда, з часом ці
«дрібнички» раптом можуть виявитися сим-
волами нації, формувати імідж держави.
Чому Ви написали музичні твори на
вірші Тараса Шевченка?
— Батьки мої
українці. Хоча й міські
мешканці, а вдома говорили українською. Я закінчив українську школу в Кие-
ві, який був російськомовним. І ось після школи в мене залишилося таке від-
чуття, що Пушкін, Лермонтов — це справжня поезія, а Шевченко
вторинний.
Згодом мені його відкрили друзі-художники Григорій Гавриленко й Валерій
Ламах, і я переконався, що це геніальний поет. Отож захопився ним по-справж-
ньому.
«Кантати: на вірші Т. Шевченка» я написав ще в 1977 році. Там три Шев-
ченкові тексти. «Думи мої...» і два з «Кавказу»: «За горами гори...» і «А поки
що мої думи...». По суті, Батьківщиною Шевченка була не так територія Украї-
ни, як українська мова. Він же значну частину життя провів поза Україною.
Твір на вірші «Прощай світе, прощай земле...» увійшов до циклу «Тихі пісні».
У Шевченка є переклади псалмів, дуже відомі, а є вірші, по суті, псалми.
«Реве та стогне Дніпр широкий...» це ж псалом. Я написав свою музику на ці
вірші.
А раніше виник диптих «Два заповіти»: божественний і людський. «Отче
наш» і «Заповіт» Шевченка... (За О. Чекан).
Н
B В
:
2.
Випишіть із тексту по одному реченню з однорідними підметами, при-
судками, додатками, означеннями.
Колись дуже давно на узбережжі Чорного моря жили люди. Вони орали землю, випасали худобу, рибалили. Восени, коли закінчувалися польові роботи, люди виходили на берег моря і влаштовували веселі свята, ігри, які завершувалися пусканням стріл щастя. Дивитися на ці ігри виходив цар морських глибин Нептун, надзвичайно страшний і сердитий володар морської стихії.
— Хоч як люди хваляться своєю силою, а мене бояться. Ніхто не пускає стріл у мій бік.
Та одного разу вийшли до вогнища три юнаки і пустили в бік Нептуна три стріли.
— Я вас поховаю у морській безодні! — заревів Нептун.
Матері, дивлячись на своїх синів, замислилися. Цар морів і справді може це зробити. Думали вони, думали і вирішили віддати свою силу синам. Хлопці стали такими дужими, що могли вистояти навіть під ударом величезної хвилі. А матері, які віддали свої сили дітям, стали слабкими.
Ти бачив коли-небудь слабких, немічних жінок? Якщо зустрінеш їх, не посміхайся. То вони віддали свої сили рідним дітям.
Моя улюблена справа – бісероплетіння. Змалечку я цікавилась бусинками та бісером. Я й досі пам’ятаю, як вперше зробила собі намисто. З того часу я навчилась робити багато чого нового: сережки, браслети, брошки, джгутики. Щоразу, коли я приходжу до магазину, я намагаюсь підібрати щось нове. Вдома в мене вже є ціла колекція бісеру, тому я можу починати роботу у будь-який час. Окрім бісеру, мені потрібна ліска.
Я сідаю зручніше, починаю працювати. Спочатку я вирішую, що саме робитиму сьогодні – пласке намисто, джгутик або сережки. Вирішую робити намисто, знаходжу схему, починаю відмотувати ліску. Далі підбираю малесенькі бісеринки. Їх я набираю на ліску послідовно, не відходячи від схеми. Якщо щось не виходить, я починаю шукати помилку одразу. Це не легка та кропітка праця, яка дуже сильно потребує моєї уважності.
Готові вироби я довго розглядаю. Буває, що мені не подобається те, що я зробила. Я не засмучаюсь, проте не залишаю таких речей, адже прикраси повинні бути ідеальними. Усім друзям подобається моє заняття. Подружки, бабусі та матуся ходять з гарним намистом, браслетами та сережками, а я отримую дійсне задоволення від такої роботи. Бісероплетіння – найпрекрасніша справа у світі, яка виховує в мені уважність, посидючість та фантазію творчої особистості.
Объяснение: