Коротшими стали дні, яснішим – небо. Шурхотить земля яскравим килимом з опалого листя. Дерева переодяглися в золотаво-червоні наряди.
На південь відлітати зібралися птахи.
І життя стишує свій шалений біг. Осінь – пора збору врожаю та підбиття підсумків.
Сьогодні осінь – час розпочинати справи, ставати до роботи та навчання після літнього відпочинку, готувати оселі до холодів. Восени легше і працювати, і навчатися, бо прохолодна погода сприяє тому краще за літню спеку, весняну грайливість та зимові морози.
Ми любимо осінь за яскраві барви природи та довгоочікувані зустрічі з друзями, за повні грибів лісні галявини, стиглі плоди у садах та трохи сумний дощ за вікном.
Веселе літо згасло. Вересень зробився повноправним господарем у природі. Незвично холодно стає вранці й уночі. Лише вдень пригріває сонечко, немов намагається нагадати про літо. Поля відпочивають після виснажливої тривалої праці. Уже подарували господарям свій золотавий урожай садки. Усюди відчувається прохолодний подих осені. Сіре небо все частіше затягають низькі хмари. Сіється дрібний дощ.
Ліс стоїть сумний і мовчазний, здається, що він глибоко замислився. Дуже скоро деревам доведеться геть роздягнутися, скинути своє важке вбрання, а згодом і підставити гілки хуртовині.
Нещодавно зелена трава припала до землі. Високо в небі роблять своє останнє прощальне коло запізнілі журавлі. Вони ще раз нагадують нам, що прийшла осіння пора. Журавлі відлітають у вирій і сумно курличуть.
У такі дні на якусь мить душу покриває світлий смуток. Ми поринаємо в роздуми про сенс людського існування. Усе це є ознаками того, що настала найкрасивіша пора року, яку оспівували художники, композитори, поети. Настала золота осінь.
Коротшими стали дні, яснішим – небо. Шурхотить земля яскравим килимом з опалого листя. Дерева переодяглися в золотаво-червоні наряди.
На південь відлітати зібралися птахи.
І життя стишує свій шалений біг. Осінь – пора збору врожаю та підбиття підсумків.
Сьогодні осінь – час розпочинати справи, ставати до роботи та навчання після літнього відпочинку, готувати оселі до холодів. Восени легше і працювати, і навчатися, бо прохолодна погода сприяє тому краще за літню спеку, весняну грайливість та зимові морози.
Ми любимо осінь за яскраві барви природи та довгоочікувані зустрічі з друзями, за повні грибів лісні галявини, стиглі плоди у садах та трохи сумний дощ за вікном.
Объяснение:
Веселе літо згасло. Вересень зробився повноправним господарем у природі. Незвично холодно стає вранці й уночі. Лише вдень пригріває сонечко, немов намагається нагадати про літо. Поля відпочивають після виснажливої тривалої праці. Уже подарували господарям свій золотавий урожай садки. Усюди відчувається прохолодний подих осені. Сіре небо все частіше затягають низькі хмари. Сіється дрібний дощ.
Ліс стоїть сумний і мовчазний, здається, що він глибоко замислився. Дуже скоро деревам доведеться геть роздягнутися, скинути своє важке вбрання, а згодом і підставити гілки хуртовині.
Нещодавно зелена трава припала до землі. Високо в небі роблять своє останнє прощальне коло запізнілі журавлі. Вони ще раз нагадують нам, що прийшла осіння пора. Журавлі відлітають у вирій і сумно курличуть.
У такі дні на якусь мить душу покриває світлий смуток. Ми поринаємо в роздуми про сенс людського існування. Усе це є ознаками того, що настала найкрасивіша пора року, яку оспівували художники, композитори, поети. Настала золота осінь.