ПОДИНІ, СЕРДЕЧНІ СЛОВА Слів у мові мільйон, вибирайте найкращі,
Кожне з них, лиш торкни,
як струна виграва,
Зрозумілі, вагомі й усі вони наші
Мелодійні, дзвінкі українські слова.
О. Лупій
Хочеш мови пізнати скарбницю,
Приїзди у Прилуки мої,
Тут вона, як вода-срібляниця,
Як прозорі дзвінкі ручаї.
І виходить Наталка із хати,
І виносить вам кухоль води,
І така в неї мова багата,
Хоч в словник ії, чисту, введи.
Л. Забашта
Українкою я народилася
Малюнок Ірини Мальчен
(12 років)
- Доброго дня! Ми проводимо соціальне опитування "Людина, з якої я беру приклад". Скажіть, будь ласка, а чи маєте Ви людину, з якої берете приклад?
- Звичайно! - розгублено промовляю я, перебираючи в голові варіанти відповіді.
- І хто ж це?
- У мене є кілька варіантів: моя мама/мій тато (на вибір), мати Тереза, Леся Українка/Тарас Шевченко (тут вже можна вписати будь-кого, з кого береш приклад).
- А з кого ж найбільше?
- Швидше за все, з своєї матусі/свого батька (на вибір).
- А хто Ваша мати/Ваш батько (на вибір) за професією і, що ж вона/він (на вибір) такого видатного зробила/зробив (залежно від попереднього вибору)?
- Найперше, це те, що вона/він (на вибір, можна то все розповідати і за обидвох, а не за когось одного) дала/дав (залежно від попереднього вибору, якщо за обидвох, то буде - дали) життя. Я дуже вдячна/вдячний (залежно від статі) своїй матусі/своєму батьку/своїм батькам (на вибір) і завжди братиму з них приклад!
- Дякую за увагу! До побачення!
- До побачення! - відповіла/відповів (залежно від статі) я, щиро посміхнувшись журналісту та оператору телеканалу "1+1".
Ох, цікаво ж, коли ж то мене покажуть по телевізору! Дуже хочеться, щоб матуся/татусь/батьки якнайшвидше побачили, як сильно і міцно я їх люблю...
Сподіваюсь, що до
Сподіваюсь, що до