Поширене означення НЕ відокремлюється в реченні (розділові знаки пропушено Після тривалої власно
спеки нар ті почав гада
Зачарований незвичним
видовищем чоловік не міг зрушити
з місця
Вмита дощем заграла самоцвітами
трава.
Північний край неба ще недавно
засунутий хмарами заблищав
чистою прозорою блакиттю​

Плач Єремії - український рок гурт,

гомеричний сміх - неудержимый, громкий хохот,

витрішки продавати - заглядати без діла, роздивлятися безцільно,

за-ячий хвіст - Дуже мало,

танталові муки - страждання, яких зазнає людина від усвідомлення близькості бажаної мети і неможливості її досягти,

бабине літо - період теплої та сухої погоди восени,

гнути кирпу - зазнаватися, хизуватися,

як мо-кре горить - Дуже повільно, мляво, не поспішаючи і т.,

позичати в Сірка очі - втратити почуття сорому, честі, власної гідності,

гордіїв вузол -Про складне переплетення обставин, про заплутані питання

дати гарбуза - Редагувати відмовляти кому-небудь у сватанні, залицянні.

справляти посиденьки - сидіти без діла, нічого не роблячи

вавилонська вежа- Вислови походять з біблійної розповіді про те, як люди намагалися побудувати у Вавилоні вежу, що сягала б неба.

улюбистку скупаний - дуже вродлива людина.

каїнова печать - За це Бог прокляв Каїна і прирік на вічне поневіряння.

подавати рушники - дати згоду на одруження.

знайшли в капусті - пояснення дитині як вона з’явилася на світ.

хоч греблю гати - багато, дуже багато.

геростратова слава - слава, рівнозначна вічній ганьбі

канути в Лету - річка забуття в Аїді.

Живий куточок Твір-описВлітку багато дітей гостять у своїх родичів: хто в селі, хто в іншому місті. Я часто відвідую свою тітку, і цього літа я гостила у неї близько місяця. Дні тягнулися поволі і одноманітно, здавалося, що жара долатиме нас вічно. Але один день у мене залишився в пам’яті. Моя подруга Олена запропонувала сходити в Палац для дітей і подивитися «Живий куточок». В порівнянні із задушливими вулицями міста Палац для дітей здався нам раєм. Перше, що я побачила, – це акваріуми з незвичайно красивими рибками. їх різноколірна луска переливалася всіма барвами веселки.Рибки підпливали до скла і дивилися на нас, беззвучно відкриваючи роти, потім раптом різко спливали в глиб акваріума, витончено виляючи хвостами і плавниками. Краса рибок, їх плавні рухи привели мене в стан спокою і утихомиреності. Але тут мій погляд впав на крокодила. Його очі здалися мені сумними.   Ми з подругою пішли далі. У іншій кімнаті були різні тварини і птахи. Крупна і різноколірна папуга щось обурено кричав при наближенні людей. Тут же була мавпа, яку теж турбувало наближення людей, вона голосно кричала. Решта мешканців куточка спокійно реагувала на нас. Товстенькі морські свинки крихітні хом’яки давалися в руки, їм подобалося, коли їх гладили. Ми вийшли з Палацу для дітей, і день здався мені не таким нудним. Спілкування з тваринами принесло велике задоволення. Відчуття спокою і втихомиреності не покидало мене весь день. І досі я часто згадую свої відвідини «Живого куточка».