Постав подане дієслово у відповідну форму
теперішнього часу ( ).
1. Moja babcia zawsze wieczorem (czytać) książki.
2. Ty też nie (lubić) gramatyki
3. To nieprawda, że ty (mieć) 19 lat.
4.Czy ty (znać) siostrę Andrzeja?
Утвори форму множини від поданих слів
( ). Склади 2 речення з 2 різними
словосполученнями. ( )
1. gotowane jajko
2. młoda kobieta
З.sok owocowy
4.duzy melon​

 Не можна уявити України без Карпат (Р.в.). 

  Велика гірська система розкинулась на заході країни. Найвищою вершиною в Українських Карпатах (М.в.) є гора Говерла. До неї можна дістатися на підйомнику. Унизу бурхливі гірські річки пронизують Карпати (З.в.). Вони вузькі та неглибокі, проте часто з порогами. До озера Синевир - перлини Карпат (Р.в.) - ведуть зелені стежки. На схилах Карпат (Р.в.) розкинулися гладкі полонини. Там пасуться численні отари овець. Рослинний і тваринний світ у Карпатах (М.в.) багатий та різноманітний. Високо у горах росте славнозвісний едельвейс. Цілющі джерела пробивають землю Карпат (Р.в.). Тому в санаторіях і на відпочинкових базах завжди людно. Серцем Карпат (Р.в.) є чудове місто Яремче. 

   Чудовим Карпатам (Д.в.) поети присвячують свої вірші. Туристи прїжджають помилуватися Карпатами (Ор.в.) та чудово відпочити.  

Сьогодні дуже теплий день весни. Я прокинулась від того, що тепле проміння котре пройшло через моє вікно, легко та ніжно доторкувалось до мого обличчя. Відкривши очі, я дуже довго лежала у ліжку думаючи про сьогоднішній день. Думала про свої плани. Думала про сьогоднішню роботу у мене на подвір'ї. Відійшовши від думок я захотіла виглянути у вікно. Біля вікна, мені було тепло і затишно, немовби на дворі липень. Подивившись на двір через моє вікно я пішла одягати свій сарафан. Вийшовши на двір я посміхнулась до теплого проміння від котрого сьогодні мій день і почався. Я приготувала собі сніданок. І пішла у садок у котрому стояла невеличка "домівка" котру змайстрував у тому році для мене мій тато. Я йому за це дуже вдячна. У тій маленькій хатинці стояв невеличкий столик, до я кого я частенько ходила аби поснідати. У моєму крихітному будиночку було багато віконець, через які я завжди люблю дивитись на мамин садок в якому росли мої найолюбленіші квіти, за якими я усе літо допоки я на канікулах. Я ситно поснідала. Помила посуд та пішла у "глиб" маминого садка. Пройшовши пару метрів від початку цієї різнокольорової весняної гамми я помітила, щось маленьке та біленьке навпроти мого вікна. Підійшовши ближче я зрозуміла, що це був підсніжник котрий визирнув під моїм вікном. Довго думала: А чому це я раніше його не побачила ? Коли ще у вікно зранку заглядала ? Для когось це буде загадкою, а саме для мене: Самим прекрасним, що є навесні !