ПОСТАВИТИ КОМИ І НАЗВАТИ ТИПИ ЗВ'ЯЗКУ (складнопідрядне речення)
Наприклад: СПР (складнопідрядне речення) з підр. умови та часу; неоднорідна та послідовна підрядність.
1. Багато горя зазнала Малуша а передумала стільки що коли б тими думками землю засіяти то вже все поле й шляхи від Росі до Києва проросли б шипшиною й тернами (С. Скляренко). 2. Мені мабуть не докучить нагадувати що хто не знає свого минулого той не вартий свого майбутнього (М. Рильський). 3. Як радісно мені що знову сніг розтане й зелене убрання одягнуть дерева (В. Сосюра). 4. Сергія не влаштовує як футболісти ходять самовпевнено і що свистять у коридорах та важаться після кожного тренування і що під час дощу зібравшись у вестибюлі крейдою на чорній дошці забивають уявні голи в ворота суперника (О. Гончар). 5. Соломія міркувала що коли брати ліворуч плавні мусять швидко скінчитися (М. Коцюбинський).
1. Чи справді так було, чи, може, хто збрехав (хто ворогів не мав!),— а все-таки катюзі, як кажуть, буде по заслузі.
2. А тепер скажу тільки, що навіть така примхлива і не завжди логічна річ, як мода (у цьому випадку йдеться про вбрання), тільки виграє від зіткнення із здоровим народним смаком.
3. Я бігла на Лису гору по крутій, білій - аж світилася - стежині, щоб не запізнитися.
4. Є люди на землі (а то не варто й жити), що крізь щоденний труд уміють і любити, і усміхатися, і мислити, й шукать.
5. Там батько, плачучи з дітьми (а ми малі були і голі), не витерпів лихої долі - умер на панщині.
6. Полювання, як ви потім побачите, вимагає чимало часу.
ТЕМА #2:
Коли я замислююсь над сенсом життя, то завжди радію тому, що я існую, що поруч є найдорожчі мені люди, що мені дано милуватися красою навколишнього світу і відкривати цей світ для себе.
Водночас приходить відчуття великої відповідальності за цей світ і гордості від усвідомлення того, що ти людина. Але в саме поняття “бути людиною” кожний вкладає своє значення. І, більшою мірою, саме це значення впливає на дії і вчинки, а іноді, і на хід самого життя.
У моєму розумінні, бути людиною – це значить виховати в собі високі моральні якості.
Простеживши
історичний шлях людства, розумієш, що в основі кожного суспільства завжди лежала певна мораль, якою керувались люди. Десять заповідей Христових – це теж мораль, мораль гуманна. Але на світі було стільки антигуманних устроїв, що це наводить жах.
Але я переконуюсь в тому, що у кожної людини є своя мораль. І саме від неї залежить, якою буде людина.
Мені в світі поталанило на гарних людей. І мої вихователі в дитячому садку, і мої учителі, і, перш за все, мої батьки – це люди, з яких я беру приклад. Усі вони вплинули на мою вихованість і ерудицію, власне кажучи, вони вплинули на мій характер, навчили
чуйному ставленню до інших людей. Але замало бути чемним і доброзичливим для того, щоб усі навколо вважали тебе людиною з великої літери. Безумовно, не всім дано стати видатними і всесвітньовідомими людьми.
Але кожний може стати людиною, яку поважають.
Я гадаю, що справжня людина – це хороший друг, здатний прийти на до , визволити з біди і не заздрити щастю інших людей. Це хороший син чи донька, здатні забезпечити своїм батькам спокійну старість.
Хороша людина створить хорошу сім’ю і буде прикладом для своїх дітей.
І, безумовно, такі шкідливі звички, як алкоголь і наркоманія, ніколи не уживаються з поняттям хорошої людини. А я вважаю, що бути людиною – це значить бути хорошою людиною. Не можна брати приклад із тих, хто добре ставиться тільки до своєї сім’ї, тільки до своїх друзів, але зневажає інших людей.
Людина за будь-яких обставин має залишатися людиною: і у ставленні до інших людей (сусідів, співробітників, просто перехожих), і у ставленні до природи, і у ставленні до свого міста, своєї держави, свого народу.
Я шаную людей щирих, у яких і помисли, і вчинки викликають повагу. Але в житті буває навпаки: на роботі – передовий виробничник, а вдома – деспот, який тероризує всю сім’ю; у школі – сумлінний учень, а вдома – ледар, який ложки за собою не помиє.
А ще однією рисою, яку я не вибачаю людям, є зрада. Ця риса і у великому, і у малому мені огидна. Зрада несумісна з поняттям “бути людиною”.
Я повсякчас намагаюсь стежити за тим, щоб не довелося соромитись своїх помислів і своїх вчинків. Мене надихає вислів А. П. Чехова: “У людині все має бути прекрасним: і обличчя, і одяг, і душа, і помисли…”
Объяснение:
Слишком философская тема, в 6-8 предложений не поместиться.