Поставте дієслова в потрібній особі наказового Визначте вид, стан, час дієслів, з’ясуйте, перехідні вони чи
неперехідні.
1. В труді (творити) життя красу (П. Тичина). 2. Не (вірити) мені, бо
я брехати не вмію, не (ждати) мене, бо я і так прийду (В. Сосюра).
3. (Уславити) ж руки, силою налиті, і думку, що епоху пропіка
(Л. Горлач). 4. Хліб (істи), а правду (різати) (Народна творчість).
5. (Бути), людино, людиною! (Бути), люди, людьми! (М. Упеник).
6. Свою Україну (любити), (любити) її (Т. Шевченко). 7. Не
(кликати) мене, весно, не (чарувати) і не (вабити)! (Леся Українка).
8. Україно! (Славитися) нивами, (славитися) рідними людьми!
(Т. Масенко).

А)марія сиділа, наступивчи на свої густі темні бровиб) хвилюючись ,тимко розповідав про свої перші подвигив) а ми ще довго, до пізньої доби, вели бесідуг)гуркіт канонади ревів не перестаючиприкладка не відокремлюється в реченніа)подув пустотливий вітрець той віщун світанняб)ліс зустрів мене як друга горлиць теплим воркуваннямв) старі липи могутні дуби як богатирі уквітчали собою круті горбиг)доцвітали конвалії в травах голуюої весни прапорид)дзвіночок сміху мій син прокидається вранці( цих реченях пропущені розділові знаки)3)потрібно відокремити додаток в реченні (розділові знаки пропущено)а)ягід навколо особливо дикої малини була сила-силеннаб)він говорив не поспішаючи з крижаним спокоємв)оповідач не втомний дід наум знавець на кухарстві і пиятцві розказував билиці й небелиціг)опріч гафійки було ще два наймитид)степ оповитий тишею дихав пахощами розсіяних трав4)потрібно відокремити означення в реченні(розділові знаки пропущені)а)налякане заколотом гайвороння, знялось із сусідньої стріхи й било крилами над обсипаною стріхоюб)у лиці, в очах, було розлите щось гостре ,палке й гаряче ,було видно розум із завзяттям і трохи зі злістюв)на тракторі сиділа дівчинка, кругловидна закіптюжена у засмальцьованім комбінезоні, в червоній як шмат полум*ям косинціг)листатий чауш або волове око як його в них звуть буйно розрісся цієї веснид)спорожнілі від плодів садки натягували на себе жовтогарячу намітку

Краю мій, люблю я тебе вдень і вночі, вранці і ввечері і не знаю краю своєї любові (панас мирний)  річка синіє, зітхає, сміється (м. рильський) ;   розпарена теплінь віє соняшником, коноплею і яблуками (м. стельмах) .  а душа нашої людини проста, без хитрощів (о. корнійчук) .  хмари пливли за вершини казбека і затьмарювали місяць (в. собко) .  дзвінко й безтурботно перекликалися, співали, щебетали пташки (о. войченко) .  христина повернулась додому стомлена, але щаслива