Поставте іменники у форму кличного відмінка однини:
Віталій, Віталик, Віталія, солдат, лисиця, Харків, архітектор, бабуся, Ганна, Олюня, Адам.
Лук'ян, поштар, листоноша, товариш, сторож, Георгій, Григорій, Григір, каменяр, кравець,
молодець, знавець, литовець, олень, Анастасія, Аркадій, Тарас, Микола, Миколай, Марія.
клен, земля, учитель, учителька, киянин, львів'янка, орел, дівчина, хлопець, жінка, чоловік.
котик, глядач, Антон, Антоніна, грабіжник, депутат, посол.
Творення і правопис ступенів порівняння якісних прикметників
Якісні прикметники мають два ступені порівняння: вищий і найвищий.
Вищий ступінь порівняння означає, що в одному предметі є більше певної якості, ніж в іншому подібному: Дніпро довший від Бугу.
Найвищий ступінь порівняння означає, що в одному предметі є найбільше певної якості в порівнянні з усіма іншими подібними: Київ - найдавніше місто в Україні.
Ступенювання прикметників
Вищий ступінь
Найвищий ступінь форма(синтетична)Використовуємосуфікси -ш-, -іш-дальший, рідніший форма(синтетична)Додаємо префікс най-до форми вищогоступеня:найдальший, найрідніший
Складена форма(аналітична)Додаємо слова більш, меншдо звичайної форми прикметника:більш далекий,більш рідний
Складена форма(аналітична)Додаємо слова найбільш,найменш до звичайної форми прикметника:найбільш далекий, найбільш рідний
Вищий ступінь порівняння прикметників
Вищий ступінь порівняння прикметників твориться звичайно за до суфіксів -іш- або -ш-, які додаються до основи перед закінченням: теплий — тепліший, щирий — щиріший; молодий — молодший, дешевий — дешевший.
Іноді для цього використовують слова більш, менш: більш розвинений, менш світлочутливий.
Cуфікс -іш- У суфіксі -іш- завжди пишемо і, твірна основа перед ним залишається незмінною: стрункий—стрункіший, сухий — сухіший, свіжий — свіжіший, гарячий — гарячіший.
Cуфікс -ш- При додаванні суфікса -ш-:
а) суфікси твірної основи -к-, -ок- випадають: глибокий — глибший, солодкий — солодший;
б) виникають близькі за звучанням звукосполуки [жч] (якщо твірна основа закінчується на г, з, ж) і [шч] (якщо твірна основа закінчується на с). Ці звукосполуки на письмі позначаються відповідно буквами жч і щ.
Букву щ пишемо лише в трьох прикметниках: вищий, товщий (і товстіший), кращий.
У семи прикметниках пишемо буквосполучення жч: тяжчий, важчий, ближчий, нижчий, вужчий, дужчий, дорожчий.
Інші зміни звуків на межі основи й суфікса -ш- на письмі не позначаються: короткий— [корочший], але пишемо коротший; солодкий — [солоджший], але пишемо солодший.
Утворені від вищого ступеня прикметників нові слова (прикметники, прислівники, дієслова) повністю зберігають їхні правописні особливості: вужчий — вужченький, вужче, повужчати; товщий — товщенький, товще, товщати.
Якщо вищий ступінь прикметника творимо за до слів більш, менш, то прикметник ставимо в звичайній формі: яскравий — більш яскравий (а не “більш яскравіший”), рішучий — менш рішучий (а не “менш рішучіший”).
Порівняння приєднуються до прикметників вищого ступеня обов’язково за до слів ніж (таке порівняння виділяється комами), від, за: сильніший за мене (а не “сильніший мене”); розумніший від інших; кращий, ніж усі.
Найвищий ступінь порівняння прикметників форму найвищого ступеня порівняння творимо від вищого за до префіксів най-,: тепліший — найтепліший, більш розвинений — найбільш розвинений, спокійніша – найспокійніша, кращий – найкращий.
Для посилення при формах найвищого ступеня прикметників вживаються частки що і як; пишуться вони з прикметниками разом: щонайсильніший, щонайтепліший, якнайтепліший, якнайбільший, якнайшвидший.
Складену форму найвищого ступеня порівняння прикметників утворюємо доданням слів найбільш, найменш до звичайної форми якісного прикметника: найбільш зручна, найбільш стійкий, найменш приємний.
Моя мама – найкраща мама у світі. І її руки випромінюють добро та світло. Колись вони сповивали мене і гойдали. А потім допомагали робити перші кроки. Вони заспокоювали мене, коли щось не виходило. Потім мамині руки перший раз збирали мені портфелика до школи. Мама тримала мене за руку, коли вела у перший клас.
Коли я хворію, мама обов’язково пригорне мене до себе, приголубить. Вона робить мені гарячий цілющий чай, приносить ліки. Ії ніжні руки, мабуть, вміють лікувати, і скоро я вже одужую.
Мамині руки трудящі, вони не знають спокою. Ці руки дуже рідко відпочивають. З ранку до вечора вони трудяться: на роботі, вдома. Своїми добрими руками мама готує нашій родині смачні сніданок, обід та вечерю. Вона турбується про нас не тільки словом, але й справами. Я навіть знаю слова з пісні, що присвячені маминим рукам: «Мамині руки - колиска моя. Хліб у долонях, що сонцем сія».
Ми не завжди цінуємо все, що для нас робить мама. Часом ми не слухаємося її, погано себе поводимо, або забуваємо подякувати за її турботу. Але дар від маминих рук – найдорожчий у світі. І про це потрібно пам’ятати. Дуже важливо віддячувати мамі за ласку її добрих рук. Можна до й по господарству, власноруч змайструвати для неї подарунок, принести їй якісь солодощі. Можна навіть просто підійти та поцілувати її теплі руки. І сказати слова подяки.