Поставте іменники у форму кличного відмінка однини:
Віталій, Віталик, Віталія, солдат, лисиця, Харків, архітектор, бабуся, Ганна, Олюня, Адам.
Лук'ян, поштар, листоноша, товариш, сторож, Георгій, Григорій, Григір, каменяр, кравець,
молодець, знавець, литовець, олень, Анастасія, Аркадій, Тарас, Микола, Миколай, Марія.
клен, земля, учитель, учителька, киянин, львів'янка, орел, дівчина, хлопець, жінка, чоловік.
котик, глядач, Антон, Антоніна, грабіжник, депутат, посол.
2. Здається, що зима хоче надолужити прогаяний час, а тому й лютує; але дарма, бо вже йде не до Різдва, а до Великодня...
3. Лютий — це той місяць, що каже до людей: «Ех, якби я такий дужий, як мій батько, то я б бику-третяку роги скрутив!»
4. А хто ж місяця лютого батько?
5. Січень! — той був ще в повній силі; крутив, кріпив морозами, як хотів, а цей пнеться, дметься: а пройде «Громиця», — водою розіллється...
6. Як, лютий, не лютуй, а на весну брів не хмур!
7. Вночі тріщить, а вдень плющить.
8. Весна днем красна, а на хліб пісна.
9. Весною сій, осінню збереш.
1) Мабуть природа створила хлібну зернину в мить такого високого натхнення, в мить щедрого осяяння, яке потрачене нею і на саму людину. (2) І в чи не найголовнішому слові нашої мови «життя» предки не лише воздали заслужену хвалу житу-годувальнику, а визнали його правічні заслуги в долі людства. (3) В зернину, в цей маленький тугий злиточок матерії стільки вкладено життєвої мудрості, добра і віри в безсмертя, що його таїна й досі здається нам магічною. (4) Все у нас від нього, від хліба. (5) А втім і самі ми, кожен із нас — дитина своїх батьків, свого народу й хліба (В. Яворівський).
Познач речення, у яких пропущено розділові знаки.
— Познач речення, ускладнені однорідними членами речення.