Потрібно скласти складний план до твору ,, Була неділя. Марко мав намір одружитися і поїхав у село Чайки. Там жила Онися, дочка священика. Марко зайшов до хати Прокоповичів, привітався і низько
вклонився хазяйці. І Онися не забарилась. Вона з'явилась у дверях, висока, тонка
та рівна, як тополя. Гість ледь не скрикнув...
На Онисі була картата плахта, виткана квадратиками. Квадратики були заткані
жовтогарячим шовком із білими, як срібло, тонкими обідками. Внизу теліпались
червоні китички завбільшки з волоський горіх. Червона з синіми та зеленими
квітками запаска блищала, ніби жевріла. Вишитий поділ сорочки спадав на
червоні черевики. Ясно-синій шовковий корсет був затканий золотими
квіточками. На чорноволосій голові неначе цвів вінок із квітів. Стрічки вкривали
Онисю до пояса, немов з голови на плечі лився ливцем дощ із стрічок. На шиї
червоніло п'ять разків товстого доброго намиста з золотими дукачами.
Лице в Онисі було оригінальне: зверху ширше, внизу вужче. На високому чолі
неначе бігли дві довгі чорні темні стрілки. То чорніли тонкі довгі брови. Гострі
кінці довгих брів десь побігли на скроні й там зникали під пучечками квіток. Під
бровами горіли темні, як вугіль, блискучі продовгуваті очі. Лице кінчалось
загостреним підборіддям. Маленькі темно-червоні вуста були випнуті. Матовий
колір обличчя освіжав ледь примітний розлитий по щоках рум'янець.
Онися поставила на стіл тарілку з пиріжками. Через стрічки було видно тонкий,
рівний, як стріла, стан. Марко підбіг до Онисі і поцілував їй руку. Онися сіла на
канапі. Її струнка постать була ніби намальована на килимі ясними блискучими
фарбами "
Зима – чарівна пора року. Мені подобається, коли надворі ясна морозна погода та падає сніг. На вікнах з’являються вигадливі малюнки Коли все навкруги стає білим, здається, що ти потрапив у зимову казку. Взимку можна кататися на санках, лижах, гратися в сніжки та ліпити сніговиків.
Коли взимку надворі сильний мороз, то спочатку навіть не хочеться виходити з дому. Проте коли йдеш по засніженій вулиці, а сніг під ногами весело скрипить, на серці стає так радісно! Головне в таку погоду – не стояти довго на одному місці. Коли рухаєшся – ходиш, бігаєш, катаєшся на санках – замерзнути неможливо!
У січні ми відзначаємо найцікавіші свята – Новий рік та Різдво. У цей час збираються всі близькі та друзі, а мама готує смачні страви. Мені подобається, коли підчас зимових свят у вікнах усіх квартир мерехтять різнобарвні лампочки. Найприємніше в новорічних святах – дарувати та отримувати подарунки. Колись я вірив, що їх приносить Дід Мороз і писав йому листи. Проте й отримувати дарунки від батьків дуже цікаво!
Зима дарує нам багато краси та веселощів. Незважаючи на холоди, можна проводити час з користю для здоров’я, а також більше уваги приділити своїм близьким людям. А крім того, варто пам’ятати, що зима невічна і скоро прийде тепла весна
Один кинувся навтьоки, видерся на дерево й заховався, а другий залишився на дорозі. Робити йому було нічого: він упав на землю й удав з себе мертвого.
Ведмідь підійшов до нього й почав нюхати: той і дихати перестав. Ведмідь понюхав йому обличчя, подумав, що він мертвий, і відійшов.
Коли ведмідь пішов, хлопчик зліз з дерева і сміється:
— Ну що,— кагке,— ведмідь тобі на вухо говорив?
— А він сказав мені, що погані ті люди, які в небезпеці від товаришів тікають.