Повідомлення в науковому стилі на тему «Спільні й відмінні ознаки односкладних і неповних речень» Текст 1

Односкладними називаються речення, які мають один головний член і не потребують поповнення структури другим головним членом. Такий головний член не тільки називає якийсь предмет, дію, явище навколишньої дійсності, а й виражає відношення до дійсності, набираючи певної граматичної форми та відповідної інтонації. Другого головного члена у таких реченнях або не може бути взагалі, або формально його можна встановити, але його відсутність не створює враження неповноти речення, а є їх структурною особливістю.

Залежно від морфологічного вираження головного члена односкладні речення поділяються на дієслівні та іменні. До дієслівних односкладних належать: означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові, інфінітивні; до іменних односкладних речень – називні.

Односкладні речення можуть бути поширеними й непоширеними залежно від того, пояснюється головний член другорядними членами речення чи ні (За М. Плющ).

Текст 2

Неповним називається речення, у якому пропущено один або кілька членів (головних чи другорядних), які зрозумілі з контексту або ситуації.

Неповнота граматичної структури таких речень не заважає їм бути засобом спілкування, оскільки пропуск тих чи інших членів не порушує їх смислової завершеності.

Неповні речення за своєю структурою поділяються на такі ж типи, як і повні: пропуск окремих членів речення може бути як у поширених речень, так і в непоширених, двоскладних і односкладних.

Неповні речення поділяються на контекстуальні та ситуативні. Контекстуальними називаються неповні речення з пропущеними членами, які вже згадувались у контексті: або у найближчих реченнях, або в цьому ж реченні (якщо воно складне). Ситуативними називаються неповні речення, у яких пропущені члени зрозумілі з ситуації (За М. Плющ).

Я вважаю що іншомовні слова певним чином збагачують нашу мову. ми використовкєм багато слів американського , російського походження . Де в чому ці слова спрощують наше життя . такі слова як ,наприклад "бутерброд" , "блейзер", "шопінг",мейк ап" та ін. глибоко вживились в нашу мову, ми користуємося ними часто. Це доволі спрощує наше життя .
Але і про свої українські слова заьувати не потрібно. Не дарма ж кажуть , що українська - одна з наймелодичніших мов світу. Тому, як казавТ.Шевченко :"Чужому навчайтесь, І свого не цурайтесь".

Благословен той день і час, Коли прослалась килимами Земля, яку сходив Тарас Малими босими ногами, Земля, яку скропив Тарас Дрібними росами-сльозами. Такими словами розпочалось свято, присвячене 200-річчю з дня народження великого генія, народного поета, національного пророка, апостола правди - Т.Г. Шевченка, яке відбулося в Народному домі с. Городжева. Підготували виступ  Марія Кирик та Ганна Білан  разом із найактивнішими читачами. Найодкровенніші Шевченкові слова, що йдуть від самого серця, декламували маленькі українці, вихованці Городжівської початкової школи (учні 2 та 4 класів). До глибини душі вразила глядачів сценка  Олега Кріля та Віри Панчишин  про нелегку долю малого Тараса.                                                                                              Найменшою і найчарівнішою шанувальницею шевченкового слова була п’ятирічна Іванка Кукурік, яка зачарувала усіх розповіддю про Кобзаря. Ведучі літературного вечора  Ліля Климко  та Ірина Волинець  (учениці 10 класу)   наголосили на тому, що нас просто не існує без Шевченка. У ньому – вся наша історія, все наше життя і всі наші мрії. Він — вершина нашого родового дерева. Так, вже 200 років минуло від дня народження Т. Г. Шевченка — славного сина українського народу, але і сьогодні його слово живе між нами. Шевченко — це наша душа, наша мудрість, наша сила. Які б нещастя і муки не випадали на долю нашого народу, він вистоїть, якщо з ним буде Шевченко, його слово. Він завжди підтримував і підтримуватиме нас. Тож нехай «Заповіт» Великого Кобзаря стане заповітом для нас у справі збереження держави, мови,  звичаїв, пісень. Нехай вогонь його душі запалить у ваших серцях іскру Віри, Надії, Любові до рідної землі, свого народу. Віримо, що здійсняться пророчі Тарасові слова: І оживе добра слава,  Слава України!                                                                                                                  І світ ясний, невечірній    Тихо засіяє…  В своїй хаті своя й правда, І сила, і воля!