Повний синтаксичний розбір речення . Так , наприклад , жителі полісся та Карпат продовжували виготувляти одяг в основному вручну з домашньої сировини , зберігаючи багато архаїчних елементів , пов'язаних із давніми народними уявленнями .
мало кто знает, что в литературном украинском языке не три, а четыре глагольных времени: кроме настоящего и будущего времени представлен также плюсквамперфект, или, по-украински, давноминулий час. Плюсквамперфект, как и в других языках, обозначает пред действие, то есть такое, которое завершилось до определённого момента в обозначаемого обычным временем. Чаще всего плюсквамперфект употребляется в книжной речи, в разговоре он чрезвычайно редок. Образуется он (как и следовало ожидать) с времени глагола бути(«быть») и времени смыслового глагола, которое, как известно, происходит от древнего причастия времени. Например: Він був читав цю книгу перед тим, як дізнався, що її автором є колега його батька. — «Он читал эту книгу (ещё) до того, как узнал, что её написал коллега его отца».
Пояснення: А ви цікавились питанням, чи є добро там, де немає правди? Чи щаслива людина, яка бреше? Чи панує біля неї добро? А я відповім- ні.
Чесна людина завжди викликає повагу, а головне – довіру. Напевно, тому чесність як риса характеру дуже цінується. Адже якщо ми вважаємо людину чесною, ми можемо покластися на її слово, з нею легко і приємно дружити, вести справи. Також можна бути впевненим, що її ставлення до нас щире, що вона думає те, що говорить. І поза очі не стане розповідати про нас гидоту. Що ж таке добро? Добро – це допомагати людям, не ображати, вміти співчувати, довіряти людям, вітатися із посмішкою на обличчі та піднімати настрій людям своєю енергією, а також говорити правду. Навіть якщо правда гірка, вона повинна бути. А якщо ми збрешемо? Скажемо неправду? Можливо людині, яка почує її стане краще, вона почує, що захоче, але вам не стане краще. Брехня до добра не доводить. Неправда породжує нову неправду, і так буде тривати до тієї пори, поки ви не зізнаєтеся. Цим ви втратите довіру людини і щоб ви не говорили, вірити вам не будуть.
Я вважаю, що не буде добра, якщо ви брешете. Такий світ і все повертається сторицею. Неправда-зло. Творіть лише добро!
Плюсквамперфект, как и в других языках, обозначает пред действие, то есть такое, которое завершилось до определённого момента в обозначаемого обычным временем. Чаще всего плюсквамперфект употребляется в книжной речи, в разговоре он чрезвычайно редок. Образуется он (как и следовало ожидать) с времени глагола бути(«быть») и времени смыслового глагола, которое, как известно, происходит от древнего причастия времени. Например: Він був читав цю книгу перед тим, як дізнався, що її автором є колега його батька. — «Он читал эту книгу (ещё) до того, как узнал, что её написал коллега его отца».
Відповідь:
Пояснення: А ви цікавились питанням, чи є добро там, де немає правди? Чи щаслива людина, яка бреше? Чи панує біля неї добро? А я відповім- ні.
Чесна людина завжди викликає повагу, а головне – довіру. Напевно, тому чесність як риса характеру дуже цінується. Адже якщо ми вважаємо людину чесною, ми можемо покластися на її слово, з нею легко і приємно дружити, вести справи. Також можна бути впевненим, що її ставлення до нас щире, що вона думає те, що говорить. І поза очі не стане розповідати про нас гидоту. Що ж таке добро? Добро – це допомагати людям, не ображати, вміти співчувати, довіряти людям, вітатися із посмішкою на обличчі та піднімати настрій людям своєю енергією, а також говорити правду. Навіть якщо правда гірка, вона повинна бути. А якщо ми збрешемо? Скажемо неправду? Можливо людині, яка почує її стане краще, вона почує, що захоче, але вам не стане краще. Брехня до добра не доводить. Неправда породжує нову неправду, і так буде тривати до тієї пори, поки ви не зізнаєтеся. Цим ви втратите довіру людини і щоб ви не говорили, вірити вам не будуть.
Я вважаю, що не буде добра, якщо ви брешете. Такий світ і все повертається сторицею. Неправда-зло. Творіть лише добро!