Поясніть як ви розумієте вислів Ліни Костенко "Нації не вмирають від інфаркту. Спочатку їм відбирае мову "

Мова це душа народу. Кожен народ ма€ свою iсторiю та традицiю. С кожним словом як правило зв'язан якись контекст та iсторичнi справи. Але мова бува€ i гарним ресурсом для рiзних спекуляцiй. Так iскусно колись в другмй частини 19 сторiччя була видумана украiнська мова. Спочатку ХХ стррiччя проводилась насильна украiнiзацiя руського народа та переход на украiнскiй шлях. Це було дюже кровавое та тяжке iспитання для всього украiнського народу, який ранi,ше звався руським. Так разом з мовою почала змiнюватися i душа народу.
Зараз боротьба ма€ свою кульминацiю i державну до Америка та iншi держави да€ багато грошiв щоб украiнцi забули свою iсторiю та рiдну мову 'русский язык' також лишають всiх корнiв зв'язаних с рiдной Росi€й. Душа народу теж разом з мовою змiню€ться та ожесточа€ться... а мова iзобiлу€ новими чужими словами

Єдиний скарб у тебе – рідна мова. Єдиний скарб у тебе – рідна мова. Заклятий для сусіднього хижацтва. Вона твого життя міцна основа, Певніша над усі скарби й багатства.» (П. Куліш)  Мова – це серце нації і душа народу. Кожен народ має свою мову і прославляє її. Український люд — один із великих слов’янських народів, який має свою історію, який має чим пишатися. Українські землі перетерпіли багато битв, українці пролили багато крові, боронячи нашу Батьківщину. За до писемних документів, праці істориків, етнографів, громадських діячів та лінгвістів ми можемо вивчати історію нашого рідного краю, віднайти відповіді на свої запитання. Наш міцний, як скеля, народ має славетну мову солов’їну, яка наймилозвучніша, наймиліша, найцінніша у всьому світі. У кожного українця складається певне враження від рідної мови. Для великих українських письменників мова стає натхненням для написання різних поезій. Я думаю, взагалі не має такого письменника, який би не хотів би писати про красу рідної мови, не прославив велич її в народі, не хотів би розповісти всім про її  красу. «Мово моя материнська, Квіти в душі й на устах. Ти – мій рушник український, Ти – моя доля, мій шлях.» І. Чернецький Українською мовою написані твори Котляревського і Шевченка, Франка і Лесі Українки, Нечуя-Левицького і Коцюбинського, які Україна буде пам’ятати завжди. Нашою мовою Маруся Чурай складала пісні, які підбадьорювали козаків, нею звучали накази славнозвісного полководця і гетьмана П.Сагайдачного, який вів на бій козацькі полки. Це мова запорізьких козаків. Роль слова, рідної мови в житті народу присвячує В.Сосюра поезію “Я знаю силу слова”, що ввійшла до збірки “Поезія не спить”.У ній Сосюра створює образ слова, яке проникає до людських сердець і надихає берегти рідне слово.Максим Рильський описує мову неймовірними словами, він  висловлює свої почуття неймовірними порівняннями: Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно і нестанно Політь бур’ян. Чистіша від сльози Вона хай буде… Я впевнена, що кожен погодиться зі словами Панаса Мирного: «Найбiльше i найдорожче добро кожного народу – це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, i своï сподiванки, розум, досвiд, почування». Ми будемо жити і процвітати, доки з нами наша мова калинова. Вона допомагає нам спілкуватися між собою, занурює нас у неймовірну красу кожного нашого слова. Прекрасна, неповторна, мелодійна українська мова, А для нас, українців, вона єдина й безцінна, адже мова народна — це золотий запас душі народу, з якого ми виростаємо, яким живемо, завдяки якому маємо право милуватися й пишатися рідним краєм.