Правильно підібрано український відповідник у рядку, ОКРІМІ: А імітація – обробка; В коректива – поправка;
Б адаптація – пристосування, Г інвестиція – вкладення.
​

 Як ви вважаєте, яка людина щасливіша: та, в якої щира посмішка і ясний погляд, чи та, яка посійно нахмурена і поза власними проблемами нічого і нікого не помічає? Той, хто посміхається, легше йде по життю. Посмішка може створити справжнє диво! Чи часто ми це робимо? По-доброму, щиро, весело? Виховання, конкретні ситуації, вдавані й реальні докори інших людей не дають нам на це права: "Недоречно! Неінтелігентно! Не час!". Дивний і водночас якийсь інтригуючий вигляд має людина, яка йде вулицею й чомусь усміхається. А якщо вона ще й пісню співає, то зустрічні від неї просто сахаються. Якщо ж очі усміхненої людини горять любов'ю, і при цьому її поведінка не принижує, не ображає присутніх, ні на кого не "давить", то вона сприймається схвально. І навіть викликає у перехожих усмішку у відповідь.

Усім відомий вислів,що людина-цар природи.Я вважаю ,що це не так,бо іноді сама людина потребує захисту й до з боку природи.

Так,зараз люди виготовляють багато предметів з дерева, відкривають шахти,щоб видобувати вугілля,будують оселі серед лісів.Але ми шкодимо природі заради задоволення своїх бажань.Дерева ростуть дуже повільно,а від них залежить чистота нашого повітря.Багато звірів занесені у Червону книгу, бо їх залишилося на землі дуже мало і їх необхідно зберігати.Труби заводів кожного дня забруднюють повітря, тому що немає очисних споруд.На превиликий жаль,дуже часто ми не помічаємо краси природи і забуваємо про її величезну користь для людини.Адже людина виникла набагато пізніше природи і дуже залежить від неїСкільки сьогодні забруднено річок і морів, знищено тварин, вирубано лісів.Чи завжди в цьому є потреба?..Звісно, ні.Мабуть ,людина часто буває необачною і цинічною.Ми забуваємо, що природні ресурси не можуть бути невичерпними.

 І виходить, що людина, зашкоджуючи природі,завдає шкоди лише собі.