Правильно вжито розділові знаки в складних синтаксичних конструкціях.
А. Спільний сніданок і можливість перекинутися щирим сло¬вом із близькою людиною дорешти помирили Остапа з не¬сподіваним випадком; його значно заспокоїли Соломіїні до¬води і обидва товариші твердо поснули сном молодості.
Б. Часто серед ночі, перериваючи спокійний сон хатинки, роз¬лягався раптовий грюкіт у віконце, і хату сповняла ціла банда якогось непевного люду, що кричав, блискав жад-ними очима і сварився.
В. Виходило так, що всі були вдома, а, коли хто й забіг на ґуральню, то тільки на те, щоб подивитись.
Г. Тепер уже щодня палав у печі веселий вогонь, смачно пахло борщем або галушками, і, коли Андрій смерком вертався до хати, свіжий од вітру, з духом морозу у всіх складках одежі, то Маланка старалася догодити йому.
Д. Гафійка гриміла ложками, а Маланка, заклавши руки, по-божно слухала оповідання про те, скільки привезено цегли, яке й чому забраковано дерево, що прикажчик нічого не розуміє і, коли б не Андрій, не було б діла.
Правильно вжито розділові знаки в складних синтаксичних конструкціях.
А. Спільний сніданок і можливість перекинутися щирим сло¬вом із близькою людиною дорешти помирили Остапа з не¬сподіваним випадком; його значно заспокоїли Соломіїні до¬води і обидва товариші твердо поснули сном молодості.
Б. Часто серед ночі, перериваючи спокійний сон хатинки, роз¬лягався раптовий грюкіт у віконце, і хату сповняла ціла банда якогось непевного люду, що кричав, блискав жад-ними очима і сварився.
В. Виходило так, що всі були вдома, а, коли хто й забіг на ґуральню, то тільки на те, щоб подивитись.
Г. Тепер уже щодня палав у печі веселий вогонь, смачно пахло борщем або галушками, і, коли Андрій смерком вертався до хати, свіжий од вітру, з духом морозу у всіх складках одежі, то Маланка старалася догодити йому.
Д. Гафійка гриміла ложками, а Маланка, заклавши руки, по-божно слухала оповідання про те, скільки привезено цегли, яке й чому забраковано дерево, що прикажчик нічого не розуміє і, коли б не Андрій, не було б діла.
- Здрастуй, Петро! А ти чому не у школі в такий час?
- Так зараз же весняні канікули. До наступного понеділка ми відпочиваємо.
- Зрозуміло! Ну, канікули – це добре. Можна переробити купу корисних справ. От ти, наприклад, на що витрачаєш вільний час?
- О, багато на що! Гуляю, читаю книжки, вчуся працювати на комп’ютері…
- Молодець! А чи багато вам задають на канікули?
- Так, задають немало. Це ж канікули посередині семестру. Ось по літературі два великих твори задали, доповідь по географії та ще декілька задач та вправ. Сумувати ніколи!
- То й добре. А зі шкільними товаришами спілкуєшся на канікулах?
- Звичайно! Тільки багато хто з них їде кудись відпочити. Зате потім повертаються з новими враженнями та розповідають багато цікавого! А як справи в Миколи?
- Усе добре. Микола зараз на лекціях – у студентів немає канікул у середині семестру.
- Справді? Це, мабуть, важко – вчитися півроку безперервно.
- Мабуть, спочатку так, а потім звикають. Ну добре, відпочивай! Переказуй вітання мамі!
- Дякую, а Ви – Миколі! До побачення!