Приєднайте до частини "Невпинно спливають роки за роками..." запропоновані варіанти та з’ясуйте тип кожного з утворених речень.

Варіант завершення речення
Тип речення
1​залишаючи рубці спогадів у наших душах.
2​навіть стирається в пам’яті щось важливе.
3​хоча людська пам'ять здатна відтворювати найважливіше.
4​проте залишають нам назавжди щасливі миті.
А з однорідними членами
Б з відокремленим членом
В​складнопідрядне
Г​складносурядне
Д​складне безсполучникове

В одному престижному замку жили 2 сестрички. Вони були так схожі один на оного. Одну старшеньку звали Леся а другу Оленка. Які вони були гарні як запашні квіточки ну такі гарні ні очей не відвести. Ось одно разу батьки поїхали за місто. Ось дівчатка зібралися і пішли в лісок довго їшли. А тут вже и лосок вони зайшли в ліс і ягідок збирають Оленка видійшла від сестри. Леся бачить нема її сестри. Оленка плаче Леся плаче.Ось тут з'явилася білочка яка питала. Чого ти плачеш як мені не плакати моя сестра заблукала. Аж тут вечерніє сестри на має. Аж тут Оленка платче Леся почула плач сестри та прибігла до неї. Аж тут батьки приїхали ...

это скорочено поставь сам (а) знаки припенания ни обежаться что на укр

Не можу слухати меланхолійної музики. А вже найменше такої, що приваблює зразу душу ясними, до танцю визиваючими граціозними звуками, а відтак, зрікаючися їх незамітно, ллється лиш одною широкою струєю смутку! Я розпадаюся тоді в чуття і не можу опертися настроєві сумному, мов креповий флер, якого позбутися мені не так легко. Зате, як пронесеться музика блиску, я подвійно живу. Обнімала би тоді цілий світ, заявляючи далеко-широко, що музика грає! І класичну музику люблю. Навчила мене її розуміти й відгадувати по "мотивах", одна з моїх товаришок, якої душа немов складалася з тонів і була сама олицетворена музика. Вона вічно шукала гармонії. В людях, в їх відчуванні, в їх відносинах до себе і до природи...

не забудь подякувати.