Прислівя чи приказка в якій є не і воно вживається з займенником

Однина: кип`яток, чистота, метла, пелена, щелепа, черевик, вершечок, киянин, силач, дорога, гончар, лопата, товар, монастир, богатир, борсук, отаман, броварня, криниця, тривога, преамбула, презентація, прем'єра, препарат, прерогатива, претендент, прецедент, девальвація, деградація, декларація, демобілізація, деформація, дезінформація, дезорганізація, реорганізація, ретрансляція.
 Множина: черевики, кияни, силачі, дороги, лопати, товари, монастири, богатирі, борсуки, отамани, пивоварні, броварні, криниці, тривоги, презентації, декларації, організації, рестарації, апельсини, медалі, кишені, пироги, педагоги, директори.

У багатьох українських народних піснях дуб постає як сим­вол незламної сили, могутності та непереможного довголіття. Чому?

А ось послухайте.

Дуби й дійсно живуть надзвичайно довго. Серед них є справжні патріархи, дуби-довгожителі, яким буває понад тисячу років!

Ще в сиву давнину люди поклонялися дубові, вірячи в йо­го чудодійну силу. Слов’яни вважали дуб священним деревом. Під цими велетнями вони приносили жертви богам, справля­ли релігійні обряди. Предки наші навіть грізного бога Перуна вирізьблювали з дубових колод.

Знайдено незаперечні докази того, що люди ще понад п’ять тисяч років тому розтирали жолуді на борошно і випікали з ньо­го хліб.

Обожнювання дуба, очевидно, зумовлено його довговічніс­тю, надзвичайною міцністю деревини. Так, славнозвісний Хортицький дуб прожив майже дві тисячі років, а на Рівненщині нині росте тисячотрьохсотлітній красень.

Традиційно на відзнаку народження хлопчика садили мо­лоденький дубок.

Шанують дуб і в наші дні. Насаджуються молоді діброви, гаї. Старі дуби охороняються законом як найцінніші пам’ятки природи.