Про яку, вгадайте, йдеться людську вдачу:
Зроду не збіднієш з нею, далебі.
Бо за тую вдачу матимеш віддачу:
Що роздав ти людям - вернеться тобі.
Яка це Риса вдачі?
1.Випишіть із загадки займенники.Назвіть основні ознаки займенника як частини мови.
2.Визначте особу, число і відмінок виписаних займенників.
Объяснение:
Ой, у вишневому саду,
там соловейко щебетав.
Додому я просилася,
а ти мене все не пускав.
Додому я просилася,
а ти мене все не пускав.
Ти, милий мій, а я твоя,
зійшла вечірняя зоря
Проснеться матінка моя,
буде питать де була я.
Проснеться матінка моя,
буде питать де була я.
А ти їй дай такий отвіт,
яка чудова майська ніч.
Весна іде, красу несе,
а тій красі радіє все.
Весна іде, красу несе,
а тій красі радіє все.
Доню моя, не в тому річ,
де ти гуляла цілу ніч.
Чому розплетена коса,
а на очах брынить сльоза?
Чому розплетена коса,
а на очах брынить сльоза?
Коса моя розплетена
- її подружка розплела.
А на очах брынить сльоза,
бо з милим розлучилась я.
А на очах брынить сльоза,
бо з милим розлучилась я.
Мамо моя, ти вже стара,
а я щаслива й молода.
Я жити хочу, я люблю,
мамо, не лай дочку свою.
Я жити хочу, я люблю,
мамо, не лай дочку свою
У самому центрі країни жили Підмет і Присудок. Жили вони у замку. Підмет як голова усіх, годині завжди пихатий, відкликувався на "хто?" і "що?". А присудок завжди за ним, як хвостик бігає і відкликується на "що робить підмет?". Кожен мешканець не дуже поважав присудка за його манери, а був він дуже пихатий, хоть і не займав високого місця.
Замок у них був просто величезний, але все-таки його охороняли три могутніх охоронця. Першим із них був Означення, завжди зі всіма або узгоджувався або неузгоджувався. Також поважно відкликався на "який?", "чий?" і "котрий?".
Другою була Обставина. Про неї я можу скласти цілий твір, тому що вона мала багато характерів, та відкликалася на багато питань. Третім був Додаток. Він мав дуже погані риси. Деколи він був прямий, а деколи непрямий і звісно як молодший брат Обставини відкликався на багато питань.
Біля замку жили самостійні і службові частини мови, але найбільше із них виділялися два брата близнюка: дієприслівник і дієприкметник. Вони завжди були дуже неслухняними. Деколи дієприслівник маскувався під присудка, тому його частенько путали із ним, а його брат близнюк під означення. Коли дітлахи намагалися їх знайти, вони завжди або плутали їх або зовсім не могли найти.
А одного разу сталося так, що коли один маленький хлопчик намагався їх знайти, вони сховалися настільки добре що він подумав що їх не існує. Дієприкметник і дієприслівник образилися, після чого їх сам підмет, який був дуже злим.
Після цього випадку братики близнюки перестали ховатися, але їх до цих під важко знайти дітлахам.
P.S. ору, что за задания пошли...мне такого в школе никогда не задавали)