Прочитати. Прямим чи непрямим є порядок слів у реченнях? Свою думку обгрунтувати. Прочитати, виділивши голосом слова, на які падає логічний наголос.
1. Сивий день присяде на кургані. Сивий вік несе свою луну. Рідні щогли гнуться в океані, пливучи в далеку
чужину. (А.Малишко.) Ставало важче веслами гребти. Порогів дев'ять шлях перетинали. (О.Омельченко.) На
розкриллі землі десь ясні кораблі пропливають у даль невідому. (М.Гриценко.) В людині поміщається
вселенна. (Д.Павличко.) Дарує природа чудову погоду. (П.Перебийніс.)
ІІ. Пишні дерева мовчали строго. Кволі верби віяли весною. Вітер грав у свій пустинний ріг. (М.Рильський.)
Зорює ніч над степом голубим. (М.Гриценко.) Билина підкотиться з поля, ріка засиніє до дна. (А.Малишко.)
Їжачиськом сонце золотаве заповзає в темну гущину. (1.Доценко.)
​

У літературі кожного народу, серед її великих творців, є поети, імена яких оповиті невмирущою любов'ю і славою. Таким поетом українського народу є Тарас Шевченко, чия безсмертна спадщина - одна з найбільших вершин людського генія. Т. Шевченко - велетень духу, митець могутньої творчої сили, непримиренний борець проти будь-якого гноблення людини людиною. Поезія, мистецтво слова поєдналися в його творах з соціальною боротьбою і становлять з нею суцільний органічний сплав. Боротьбою за визволення народу, за соціальну справедливість і духовне розкріпачення мас Т. Шевченко здійснив найвище суспільне призначення поета. В історію людської культури він ввійшов не тільки як геніальний народний поет України, а й як найбільший, поряд з О. Пушкіним і А. Міцкевичем , поет слов'янства, як поет-гуманіст світового значення.Інформація з сайту:http://chervone.com/forum/38-432-1

Особисто для мене, доброзичливість - повсякденна справа і я не вбачаю у ній нічого складного. Та є такі люди, що лише у певному суспільстві стають доброзичливими, і при цьому докладають багато зусиль. Іноді я замислююся над тим, що це за тип людей. Якщо ти з малечку любиш  поважаєш людей, то своє ставлення до них проявляєш тільки у теплих відносинах, і важливим інструментом тут слугує доброзичливість. Та напевно є люди, що відштовхують від себе суспільство, через різні причини - можливо, хтось не вгодив чи образа затаїлася на серці. Через, здавалося, такі різні дрібнички ці люди замикаються у собі і не хочуть ділитися своїм добром з іншими. Для них доброзичливість стає чимось неосяжним і далеким. Я зовсім не розумію таких людей, і вірю, що цу нашому суспільстві їх небагато.